На сторінці "Бібілотечна скарбниця" можна прочитати електронний варіант журналу "Бібліотечна планета" та знайти іншу корисну інформацію

вівторок, 20 червня 2017 р.

Бібліотеки області та завдання підвищення рівня інформації з питань державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції України

Бібліотеки області та завдання підвищення рівня інформації з питань державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції України [Текст] : метод. лист / Управління культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одес. облдержадмін. ; Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. Грушевського ; наук.-метод. від. ; [підгот. Ю. С. Амельченко ; комп’ют. набір Ю. С. Амельченко ; оформл. та редагув. О. М. Ласкевич ]. – Одеса, 2017. – 4 с.



понеділок, 12 червня 2017 р.

Березівка зустрічає XVІІІ Всеукраїнську виставку-форум «Українська книга на Одещині»



10 червня 2017 року в рамках XVІІІ Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині» представники провідних видавництв України та книгорозповсюджувачі, працівники бібліотек Одещини, письменники, громадські діячі відвідали місто Березівку, де відбувся круглий стіл «Шляхи співпраці та координація зусиль бібліотек і видавництв щодо популяризації української книги та читання серед молоді».









Фото з альбому «Українська книга в Березівці» ТУТ

В обговоренні питання читання як глобальної проблеми сучасного суспільства взяла участь директор Одеської ОУНБ ім. М. Грушевського Амельченко Юліана Сергіївна.

Амельченко Ю.С., директор Одеської ОУНБ ім. М. Грушевського


Читання як глобальна проблема сучасного суспільства: чи варто бити тривогу?
Тривогу забили не сьогодні. Актуальність проблеми була вчора.
Сьогодні ж ми маємо досить значний позитив у вирішенні питання, популярність читання зростає і що найбільш радує – зростає у молоді. У людей дорослих (так молодь називає усіх, кому 30 плюс), на мій погляд, вона змінювалась, але зовсім ніколи не зникала.
Даного часу Інтернетом гуляє фраза: «Люди, які читають книги, завжди будуть керувати тими, хто дивиться телевізор», яку інтернетчики, ніскільки не «сумяншися», приписують Фелісіте Жанліс. Нікого не бентежить, що Стефані – Фелісіте Дюкре де Сент - Обен графиня Жанліс померла у 1830 році. І хоча вона була красуня та розумниця, але ніяким чином не могла розмірковувати про телевізор. В той же час, не можна не визнати, що це твердження дуже сучасне. І молодь нам здається вже зрозуміла, хто здатний керувати, а хто завжди буде підлеглим.
На проблему читання в Україні і науковці, і практики звернули увагу не менш як років 8-10 поспіль. Зараз вироблена Концепція, яка визначила читання як ключ до національної і світової культури, інформації і розвитку здібностей. Ця ж Концепція визначає і підтримку, і популяризацію вітчизняної видавничої продукції. Як відомо, масова популяризація книги і читання здійснюється в усіх країнах Західної Європи, цією проблемою опікуються і такі організації як ЮНЕСКО і ІФЛА. Але концепція – це система поглядів – не більше. А ми – бібліотекарі – практики і можемо констатувати, що державна політика залучення до читання на національному рівні має свої плоди.
До речі, можна позитивно відмітити, що бібліотеки вже не залишаються сам на сам із проблемою повернення інтересу до книги і застарілими фондами. Державна програма «Українська книга», спрямована на формування фондів публічних бібліотек України, дала, наприклад, Одещині змогу досить гідно поповнити фонди. Декілька цифр підтвердять цю тезу. У 2014 році наші бібліотеки отримали 449 назв, 10117 примірників українських книг на суму 505145 гривень, у 2015 році це вже 14197 примірників на суму 925369 гривень, у 2016 році 36250 примірників на суму 2265429 гривень. До речі, і місцеві бюджети звертають увагу на поповнення цієї статті. На комплектування у 2016 році місцеві бюджети виділили публічним бібліотекам, без урахування обласних бібліотек, 1 мільйон 432 тисячі 661 гривню.
Достатньо значні кошти виділяють для формування фондів спонсори. Наприклад, наш вельми відомий Арцизький район отримав минулого року не з бюджетних коштів 109 тисяч гривень, Болградський 89869 гривень, місто Ізмаїл – 155635 гривень. Таким відношенням громадськості і влади до бібліотек можна щиро пишатись. Що я і роблю зараз.
Повертаюсь до проблеми популяризації національної книги і читання в бібліотеках. Буду лише оперувати фактами діяльності публічних бібліотек Одещини, які сьогодні роблять усе можливе і неможливе для того, щоб залучити різні верстви населення до читання. Аматорські клуби, буккросинг, буктрейлери, букфести, конкурси, проекти.
Бібліотеки Одеської області з 2009 року працюють за обласним проектом «Читаюча Одещина» та з 2011 року щорічно беруть участь в обласному огляді-конкурсі спільної діяльності усіх закладів культури. Обидва проекти є прикладом корпоративного погляду на вирішення проблеми розвитку можливостей заохочення до читання, яке відбувається за допомогою різних закладів культури.
Минулого року спільний конкурс було присвячено 25-й річниці проголошення незалежності нашої держави, цього року конкурс присвячено 100-річчю Української революції. Усі, кого зацікавлять Положення та умови цих акцій мають можливість ознайомитись з документами на блозі науково-методичного відділу «Бібліотечному фахівцю».
Нестандартність підходів до популяризації книги дає свої результати. Наша бібліотека відкрила відділ соціально-культурної діяльності, заходи якого досить часто не  можна назвати чітко бібліотечними. Але існуючі форми діяльності не є догмою, вони можуть і повинні змінюватись під впливом часу і актуальних завдань. Ми багато чого привносимо в бібліотечну справу, яка сьогодні є симбіозом багатьох суміжних наук. «Бібліотеки нині більше ніж бібліотеки»! Таким чином озаглавила свою статтю Ірина Шевченко – президент УБА. Ви можете навідатись до нашого залу соціокультурної діяльності, створення якого є підтвердженням цієї тези. Відділ став популярним не тільки в Одещині, частина письменників і видавництв з Києву, Харкова, Полтави та інших міст виходять з пропозицією презентувати свої книги, організовувати круглі столи саме у цьому просторі.
А я назву лише декілька постійно діючих зустрічей і заходів цього залу – «Медицина розбірливим почерком», «15х4» (п’ятнадцяти хвилинні розповіді молодих вчених), «Одесі – 600» (цикл круглих столів молодих і маститих вчених), «Відкритий університет» (неформальна освіта дорослих протягом життя), «Школа Вільної Культури», якою керує відомий мистецтвознавець Ілля Рейдерман, робота Одеського відділення Всеукраїнського об’єднання «Рух захисту української мови» - безкоштовні курси української мови та багато ще цікавих новинок… І ці заходи не просто для піару, ми вивчаємо вплив цих заходів на підвищення попиту на книги. І сьогодні можемо констатувати значний позитив у попиті на книги чи теми, про які йдеться на зустрічах.
Не стану втомлювати вас переліком наших цікавих справ, скажу лише, що потреба в книзі, особливо сучасній, підвищується щодня. І тут потрібні оперативність і постійне відстеження нових книг.
Нашій бібліотеці в цьому сенсі дуже на користь діяльність відділу соціокультурної діяльності. Кожна презентація, природно, закінчується передачею сучасної літератури. І лише цього року ми отримали подарунки від видавництв «Фоліо», «Дух і літера», «Орієнтир», «Наш формат», «Клуб сімейного дозвілля», «Інститут стратегічних досліджень», «Українського інституту вивчення Голокосту» та ін. На цей час – це 312 назв, в тому числі «Бабин Яр» Владислава Гриневича, «Путівник по Одесі» Олександра Бабіча, «Добробати. Історія батальйонів, що врятували Україну» Павла Магочія, «Євреї та українці: Тисячоліття співіснування» Магочія та Петровського…
Традиційна чи електронна книга? Ми не будемо ставити питання таким чином. Але оцінимо той факт, що саме молодь стала читати традиційну книгу. Про це свідчать бліц – опити молодих, які  ми провели цього року.  І ось, що у спресованому форматі вони  відповідали «Комп’ютер – це робота, це - швидка інформація, книга – це -- душевна дискусія, це – відпочинок, це – глибоке замислення».
І, презентуючи адміністрації свій амбіційний довгостроковий проект «Обласна бібліотека – регіональний центр створення краєзнавчої електронної бібліотеки», ми головну увагу звернули на проблему збереження краєзнавчої, рідкісної книги і на збільшення українського електронного продукту в соціальних мережах. Хоча і проблема повернення інтересу до читання тут займала гідне місце. Просвітницька роль і виховання патріотизму теж покладені в основу реалізації проекту. Даного часу технічна частина профінансована обласним бюджетом і ми розпочали роботу над створенням  електронної бібліотеки. Оцифровано поки що 7 книг, але яких! Наприклад, «Путеводитель по Одессе и ея окрестностям (Справочная книга для одесситов и приезжих с приложением планов г. Одессы, ея окрестностей, Городского и русского театров, изданная в 1889 году). Даного часу скановано 1600 сторінок.
Але читачам потрібна сучасна національна література, потрібна оперативно. Книга не дешева, щоб кожний мав змогу придбати її до власної бібліотеки, то того немає… Отримавши інформацію з Інтернету і зацікавившись конкретною книгою, він піде до публічної бібліотеки, а там її нема. Досі відсутні у більшості фондів, наприклад, книги, які сьогодні названі кращими українськими книгами року (за Указом Президента). Це книги Мирослава Дочинця «Синій зошит. Аркуші днів світящих» та «Лад» і Володимира Корнійчука «Марія Заньковецька».
Оперативність надходження книг до бібліотек навіть за державною програмою викликає незадоволеність. Книги надходять в основному у кінці року. І це вже крім не завжди своєчасного та гідного фінансування з місцевих бюджетів. Ціни на книги, які користуються попитом, нереально високі і мають тенденцію до постійного зростання. Це торкається художньої літератури і книг з питань права, мистецтва, одеського краєзнавства Наведу декілька найсвіжіших прикладів. Видавництво «Чорномье» видає краєзнавчу книгу Донцової «Молдаванка»  вартістю 500 гривень. Для більшості публічних бібліотек області недоступна. Бібліотеки Одеси отримали видання під час презентації. Край високі ціни на мистецтвознавчі  видання. Тут ціни сягають  від 300 і вище 500 гривень. Для сільської бібліотеки, особливо сьогодні в умовах реформи переходу на утримання територіальною громадою це щось недосяжне. А книги корисні. Для прикладу, книга Шевчука «Антологія української поеми з часів Козацької держави» 280 гривень, «Шедеври архітектури України» - 380 гривень. Ми розуміємо видавництва. Адже зараз бібліотеки перейшли на закупівлю книг безпосередньо у видавців, не користуючись послугами, так званих, посередників - комунальні послуги, світло і таке подібне, але все ж таки робити такий підйом – це не державницький погляд. І як може йтись про вирішення проблем читання.
Наостанку хочу зазначити, що розв’язання проблеми читання має державне значення і передбачає і  нашу спільну готовність до реформ, і готовність до корпоративності підходів і комплексність у вироблені програми з урахуванням усього шляху книги – від моменту її створення автором до отримання книги читачем.
Ми усі побажаємо нам в досягненні успіхів в рішенні наших завдань. Дякую за увагу.