На сторінці "Бібілотечна скарбниця" можна прочитати електронний варіант журналу "Бібліотечна планета" та знайти іншу корисну інформацію

понеділок, 9 грудня 2019 р.

Бібліотеки ОТГ Одещини: перетворюємо зміни фондів на позитив сучасності


Амельченко, Ю. Бібліотеки ОТГ Одещини: перетворюємо зміни фондів на позитив сучасності // Бібліосвіт : інформ. вісн. - Вип. 3 (71) 2019 / [редкол. : Г. Саприкін (голова), Т. Сопова (відп. ред.), С. Чачко, Т. Якушко], ; Держ. б-ка України для юнацтва. - К. : [б. в.], 2019. - С. 67-72.

















середа, 27 листопада 2019 р.

Рік 2020: планування і методичне забезпечення діяльності публічних бібліотек регіону



Обласний дистанційний семінар для працівників методико-бібліографічних відділів центральних районних (міських) бібліотек і бібліотек об’єднаних територіальних громад



Консультації:

Бібліотеки області в період реформи децентралізації влади та в епоху 2.0
Амельченко Ю.С., директор Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. Грушевського

Сучасна бібліотека в інформаційному просторі суспільства - напрямки культурно-просвітницької роботи на 2020 рік
Бондарчук К.В., завідувач читальної зали літератури гуманітарних і суспільних наук

Благодар К. І., головний методист  науково-методичного відділу Одеської обласної бібліотеки для юнацтва ім. В. В. Маяковського




Знаменні і пам’ятні дати Одещини. 2020 рік [Текст] : календар / Департамент культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одес. облдержадмін. ; Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. Грушевського ; від. краєзнавч. літ. і бібліогр. ; [підгот. Т. О. Андросова ; комп’ют. набір О. А. Булгакова ; худож. оформ. та заг. редагування О. М. Ласкевич ; відп. за вип. О. А. Булгакова]. – Одеса, 2019. – 56 с. ; 15х21. – 10 прим. : б.ц.

Сучасна публічна бібліотека від А до Я [Електронна копія] : довідник / М-во культури України, Нац. б-ка України ім. Ярослава Мудрого ; [авт. кол.: Н. І. Розколупа та ін.]. — Електрон. текст. дані (1 файл : 18,9 Мб). — Київ : Нац. б-ка України ім. Ярослава Мудрого, 2019 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2019).











«Послуги е-урядування. Бібліотека – провідник державних реформ»
Переведення державних адміністративних послуг в електронний формат надає можливість отримати будь-яку послугу з будь-якого місця, де є підключення до інтернету. Електронні послуги сприяють відкритості, заощаджують час, мають антикорупційний ефект. Державне агентство з питань електронного урядування України разом з іншими органами державної влади та міжнародними партнерами сприяють впровадженню електронних послуг у багатьох сферах економіки – будівництво, земельні послуги, екологія, реєстрація бізнесу, оформлення субсидій, державної допомоги тощо.






*Тексти надані в авторській редакції

вівторок, 5 листопада 2019 р.

Культурне життя Одещини на сторінках преси. Вип. 19-20 (1-31 жовтня 2019 р.).


Культурне життя Одещини на сторінках преси [Текст] : бібліогр. список / Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. Грушевського; від. інформації з питань культури, мистецтва та зв’язків з громадськістю ; [підгот. та комп’ют. набір І. А. Терзі-Руссу ; ред. О. М. Ласкевич ; відп. за вип. О. Л. Попова]. – Одеса, 2019. –
Вип. 19-20 (1-31 жовтня 2019 р.). – 2019. – 4 с.; 15х21. – 10 прим.: б.ц.















Читати та завантажити можна ТУТ

понеділок, 4 листопада 2019 р.

Естафету нових відкритих інформаційних просторів для потреб громади переймає Маяківська ОТГ!


25 жовтня 2019 року в присутності голови ОТГ Віктора Дяченка, начальника відділу культури громади Олени Ничипорук, представників ООУНБ імені М.С. Грушевського Ольги Нагорнюк – завідувачки відділу соціокультурної діяльності та Тетяни Шилової, завідувачки відділу мистецтв відбулося урочисте відкриття медіаценту Маяківської ОТГ.
Навесні розпочалися роботи з переформатування холу будинку культури в сучасне приміщення. І от – восени – жителі громади мають для своїх потреб чудовий медіацентр з новітнім комп’ютерним обладнанням, новими стильними меблями, зручними диванами, комфортними книжковими стелажами. Кошти в ремонт та на придбання всього необхідного обладнання виділили Департамент культури та національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини ОДА та Маяківська ОТГ.
Надзвичайно просторе, світле, затишне приміщення пристосоване для демонстрації та перегляду відео- та кінофільмів, зручна сцена слугує виступам творчих колективів, а надзвичайно вдало продумане та комфортне місце адміністратора медіа центру може бути мрією кожної сучасної рецепції.
Тож, шановні колеги з Маяківського медіацентру, - тепер лише вперед!
Ви можете робити різноманітні зустрічі, освітні заходи, приймати шанованих гостей, презентувати нові книги, проводити засідання літературного клубу, організовувати майстер-класи, і ще багато цікавих речей.
Нехай у вас все виходить, а фахівці обласної бібліотеки завжди прийдуть на допомогу!




неділя, 6 жовтня 2019 р.

Бібліотеки Одещини: історії успіху і пошук нових можливостей




7-11 жовтня 2019 року завідувач науково-методичного відділу Маловік Н.П. взяла участь у роботі VIІ Всеукраїнської школи методиста за темою «Сучасна публічна бібліотека: виклики, можливості, досягнення» з доповіддю «Бібліотеки Одещини: історії успіху і пошук нових можливостей». Організатор – Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого за підтримки Міністерства культури України.


Учасники Школи методистів (7-11.10.2019 р.)


В Одеській області, як і взагалі в Україні, набирає обертів процес децентралізації. Кількість об’єднаних територіальних громад збільшилася у 2019 році до 33. Кількість населення діючих ОТГ складає 353880 осіб. Реалізація реформи децентралізації має вплив безпосередньо і на розвиток бібліотечної справи у регіоні. На території ОТГ розташовано 226 бібліотек (29,5% від усіх бібліотек області). Одна частина бібліотек, які розташовані на території об’єднаних територіальних громад, вже відійшла до сфери їх управління, друга частина знаходиться у процесі реорганізації. Зазначений процес наразі проходить досить повільно і, іноді, болісно. Не зважаючи на відповідні законодавчі акти і на рекомендації досвідчених фахівців провідних бібліотек України, керівництво ОТГ не поспішає брати під свою опіку бібліотеки і надавати їм можливість гідно обслуговувати мешканців своїх громад. Як наслідок, бібліотеки стоять зачиненими (9% бібліотек ОТГ) або їх фінансування настільки мізерне, що ледве вистачає на 0,25 ставки заробітної плати бібліотекаря. Однак не все так погано як здається. Є в нашому регіоні і позитивні приклади, які, на мій погляд, мають стати в пригоді тім громадам, які щойно почали реорганізаційний процес або планують його розпочати. Отже історії успіху…


Невелика Красносільська ОТГ: 7 населених пунктів, 10370 мешканців. Жодна публічна бібліотека не скорочена, а їх – 5. З моменту переходу до ОТГ (2016 р.) фінансування бібліотек збільшилося майже у 4 рази. У 2018 році з місцевого бюджету було виділено 18тис. грн. на придбання нової літератури і більше 80 тис. грн. на ремонти і нові меблі.
5 травня 2019 в бібліотеці села Іванове Красносільської ОТГ Лиманського району урочисто відкрито медіацентр. Цей культурно-освітній простір відкрито у межах реалізації обласної комплексної програми на 2017-2019 рр. «Культура Одещини» стратегічного плану дій «Розумний регіон» обласної державної адміністрації. До речі, медіацентри було відкрито  на базі 19 публічних бібліотеках області у. т.ч. на базі 5 бібліотек ОТГ. Центру надано влучну назву «Синергія». За обласною програмою бібліотека отримала комплект комп’ютерної техніки, мультимедійний проектор і відеокамеру. Гарантом створення відповідної матеріально-технічної бази, тобто проведення ремонту приміщення, придбання сучасних комфортних меблів, виступив голова ОТГ Майдебура Микола Петрович.
За словами директора бібліотеки Соколовської Любові Олександрівни, «місцева влада прагне, щоб бібліотеки стали «притертими» місцями для проведення зустрічей у нових форматах – відеоконференції, онлайн-тренінги, скайп-консультації». Відвідувачами бібліотеки є 1751 особа, а її фонд складає 1498 примірників документів
З відкриттям нового медіацентру бібліотеки Красносільської ОТГ зможуть у повній мірі приєднатися до реалізації соціальних проектів, що дуже популярні у бібліотеках області: «Медицина розбірливим почерком», школа медіа-патріотів для юнацтва, курси комп’ютерної грамотності для осіб за «30»… – «Бібліотека – центр освіти для дорослих» тощо. Для мешканців села, які не мають власних комп’ютерів, з’явилися нові можливості: придбання транспортних квитків, квитків на концерти; реєстрація на ЗНО; оплата комунальних платежів; отримання інформації через «особистий кабінет» з банківських установ і Пенсійного фонду; пошук роботи і складання резюме; запис до лікаря тощо. Мультимедійний проектор і біла стіна у якості проекційного екрану дозволять проводити перегляди фільмів, презентацій, онлайн-консультацій для учнів з питань підготовки до ЗНО за участю викладачів вищих учбових закладів Одеси тощо.


В медіацентрі с. Іванове Красносіьської ОТГ


Куяльницька ОТГ Подільського району: Населення 26,2 тисячі. Форма об’єднання публічних бібліотек – централізована бібліотечна система: центральна публічна бібліотека та 36 філій. Не скорочено жодної бібліотеки!
З моменту створення ОТГ відбулись позитивні зміни у фінансуванні бібліотек. До децентралізації  кошти з місцевого бюджету щорічно зменшувалися, а протягом останніх 5 років виділялись тільки на періодичні видання у сумі 10 тисяч грн. В 2018 році з бюджету ОТГ було виділено на придбання літератури та підписку періодики 150 тисяч грн. В 2019 році – 250 тисяч грн. на придбання книжок та 60 тисяч грн. – на періодичні видання.
Наприкінці минулого року в центральній бібліотеці був відкритий сучасний медіацентр в рамках Стратегічного плану дій голови Одеської обласної державної адміністрації 2017-2019 років «Розумний регіон», гарантом створення якого (ремонт приміщення, придбання меблів) виступив голова Куяльницької сільської ради Сергій Паламарчук. На ремонт приміщення було виділено 116 тисяч грн., на придбання сучасних меблів – 150 тисяч грн. Як створювався медіацентр і як він працює наочно показує відеоролик, створений, між іншим, працівниками бібліотеки.



За перше півріччя 2019 року в медіацентрі відбулись сучасні, креативні масові заходи для студентів медичного училища та професійно-технічного ліцею, творча зустріч місцевих поетів та читачів з письменником Богданом Сушинським, тренінги з розвитку громади, тренінгові заняття Центру вторинної правової допомоги, проходять курси комп’ютерної грамотності для населення громади та бібліотечних працівників ЦБС.
З серпня 2019 року на базі сільської бібліотеки с. Мардарівка Куяльницької ЦБС було  відкрито сучасний інформаційний простір. Інтернет центр, комфортна зона для спілкування, нові меблі, новинки художньої літератури, – все це стало доступним завдяки підтримці Куяльницькою сільською радою бібліотечної галузі на селі та великому бажанню самих мардарівців долучитися до сучасних бібліотечних послуг, які покликані поліпшити рівний доступ всім селянам до інформації та навчити мешканців користуватися новими технологіями.
Червону стрічку урочисто перерізали голова Куяльницької сільської ради Сергій Паламарчук та староста села Марія Волинщук. За традицією оновлене приміщення бібліотеки освятив протоієрей церкви Св. Миколая отець Михайло.
Куяльницька ОТГ розглядає бібліотеки як ресурсний центр громади і продовжує фінансувати комп’ютеризацію бібліотечних закладів. Так, в 2019 році виділено 600 тисяч гривень на створення інтернет-центрів в 10 бібліотеках-філіях ЦБС. Крім комп’ютерів в ці бібліотеки закуплені сучасні багатофункціональні пристрої (принтер, сканер, ксерокс). Планується модернізація електричної мережі, придбання комфортних меблів (стільців, комп’ютерних столиків, лавок-диванів).


В бібліотеці с. Гидерим напередодні Всеукраїнського дня бібліотек відкрито Інтернет-центр

Любашівська ОТГ: Населення 11,3 тисяч осіб. ОТГ створено 29 квітні 2018 року. На території ОТГ розташовано 9 бібліотек (у т.ч. ЦРБ і ЦДБ), які і досі входять до складу Любашівської районної ЦБС (31 бібліотека). До останнього часу заклади фінансувалися тільки з районного бюджету, а у вересні 2019 року було надано субвенцію з бюджету ОТГ на отримання 7 сільських бібліотек, які розташовані на її території. 28 вересня 2019 року як подарунок до професійного свята Всеукраїнського Дня бібліотек Центральна районна бібліотека отримала сертифікат на капітальний ремонт фасаду будівлі бібліотеки від голови Любашівської ОТГ.


В Любашівському медіацентрі

2018 рік був багатим на визначні події для Любашівщини. У листопаді в місті відбувся виїзний зональний  фестиваль української книги пам’яті М. Грушевського «Безмежність української книги», підтриманий Українським фондом культури. Це була подія у масштабі усій області. Заходи за участю представників Міністерства культури України, Одеської обласної державної адміністрації, керівництва Любашівського району і ОТГ, бібліотек області, громадськості відбувалися у центральних районних бібліотеках для дорослих і дітей, дитячої музичної школі, районному будинку культури. Це були яскраві виставки книг, кулінарних страв, національних костюмів і виробів декоративно-ужиткового мистецтва представників північних районів області, літературні квести, майстер-класи (у т.ч. з бойового гопаку), зустрічі з відомими письменниками тощо. Бібліотечні працівники брали активну участь в організації і проведенні фестивалю. Зустрічі з письменниками проходили у приміщенні нового медіацентру, оформлення котрого ще не було закінчено.
Наприкінці листопаду ремонт і оздоблення центру було завершено і він відчинив двері для відвідувачів. Медіацентр було відкрито у межах реалізації вже зазначеної обласної комплексної програми «Культура Одещини» стратегічного плану дій «Розумний регіон» обласної державної адміністрації. На ремонт приміщення із районного бюджету було виділено 367 тис. грн. З нагоди Всеукраїнського Дня бібліотек, Любашівська центральна районна бібліотека отримала подарунковий сертифікат з районного бюджету на суму 150 тис. грн. на придбання меблів для новоствореного медіацентру. Якою бібліотека була і якою стала показує відеопрезентація, створена працівниками ЦРБ.
Медіацентр в Любашівці працює дуже активно. Вирішення соціальних потреб громади – головна мета працівників центру та їх натхненника – молодої і креативної директорки ЦБС Анастасії Іванової. Головна увага приділяється реалізації проектів «Медицина розбірливим почерком» та «Я маю право». Серед головних тем зустрічей в бібліотеці цього року – «Я проти насилля, а ти?» та «Подолаємо віруси разом». Корисною є участь психолога в проведенні зустрічей. В бібліотеці працює «Бюро правової допомоги». Волонтер Корпусу миру США проводить в бібліотеці безкоштовні курси англійської мови. У медіацентрі проводилися скайп-консультації для молоді з питань підготовки до ЗНО за участю викладачів Одеського національного економічного університету. В рамках правопросвітницького проекту Міністерства юстиції України з протидії булінгу на базі медіацентру Любашівської ЦРБ було проведено інформаційну годину «STOP булінг!». Для бібліотечних працівників було проведено районний семінар-тренінг «УДК в бібліотеках: вивчення та організація діяльності структурних підрозділів ЦБС». Однією з найважливіших подій в медіацентрі було засідання Громадської ради при Любашівській райдержадміністрації, під час якого вирішувалися важливі для громади питання.
І це тільки три історії успіху бібліотек Одещини.
Про свій досвід і успіхи бібліотеки розповідають на своїх сайтах, блогах і сторінках у соцмережах. У 2017 році на Фейсбуці було створено групу «Прес-клуб бібліотек Одещини», членами якої стали бібліотеки, громадські організації і групи активних громадян ОТГ. Фахівці ОУНБ ім. М. Грушевського, які є членами прес-клубу, постійно знайомляться з новим досвідом бібліотек під час відвідувань ОТГ області у межах програми «Маршрути успіху», які організує Одеське регіональне відділення Асоціації міст України. Такі виїзди дають змогу зрозуміти, що саме спрямованість на нові форми роботи та комфортність і доступність бібліотек для громади – запорука збереження бібліотечних закладів в умовах децентралізації.

вівторок, 1 жовтня 2019 р.

Культурне життя Одещини на сторінках преси. Вип. 17-18 (1-30 вересня 2019 р.)


Культурне життя Одещини на сторінках преси [Текст] : бібліогр. список / Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. Грушевського; від. інформації з питань культури, мистецтва та зв’язків з громадськістю ; [підгот. та комп’ют. набір І. А. Терзі-Руссу ; ред. О. М. Ласкевич ; відп. за вип. О. Л. Попова]. – Одеса, 2019. –
Вип. 17-18 (1-30 вересня 2019 р.). – 2019. – 8 с.; 15х21. – 10 прим.: б.ц.








Читати та завантажити можна ТУТ

понеділок, 30 вересня 2019 р.

«Любашівка – столиця української ковбаси»: маршрут успіху очима бібліотекарів



28 вересня 2019 року, на запрошення Одеського регіонального відділення Асоціації міст України, члени Прес-клубу бібліотек Одещини, фахівці Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Михайла Грушевського – заступник директора з наукової роботи Булгакова Ольга Андріївна та завідувач відділу соціокультурної діяльності Нагорнюк Ольга Анатоліївна – відвідали Любашівську сільську об’єднану територіальну громаду.
Поїздка відбулась у межах програми «Маршрути успіху» – поширення кращих практик та успішного досвіду вирішення місцевих проблем внаслідок децентралізаційної реформи.

Тема поїздки: фестиваль «Любашівка – столиця української ковбаси!»


Біля Любашівки проходить важлива транспортна магістраль - автобан «Київ - Одеса». І саме Любашівка багато десятиліть була «притертим» місцем для купівлі ковбаси – вона завжди приваблювала якістю та смаком.


Цього року смт Любашівка отримала грантову підтримку в конкурсі культурно-мистецьких проектів громад «Малі міста – великі враження».
Грантові кошти направлені на реалізацію амбітної мети – стати центром виробництва українських ковбас, передусім проведення знакової події – тематичного фестивалю «Любашівка - столиця української ковбаси!», покликаного привернути увагу бізнесу до цього сектору економіки, а також згуртувати мешканців навколо стратегічного напрямку розвитку громади.

Про конкурс. Головна мета конкурсу – виявлення і поширення кращого досвіду реалізації ресурсного і творчого потенціалу населених пунктів із загальною чисельністю населення до 50 тис. осіб, на популяризацію культурної спадщини, посилення інвестиційної та туристичної привабливості таких населених пунктів.
На впровадження культурно-мистецьких проектів громад у 2019 році уряд виділив 50 млн. грн.
Розпорядженням від 10 липня 2019 р. № 535-р. урядом затверджено Перелік культурно-мистецьких проектів - переможців конкурсу.
За результатами конкурсного відбору до Переліку включено 74 культурно-мистецьких проекти, з яких за категорією «великі проекти» – 4, «середні проекти» – 41 та «малі проекти» – 29. Втішно, що з них 8 – від Одеської області.



28-29 вересня на в'їзді до смт Любашівка гостинно зустрічало третій ковбасний фестиваль-ярмарок «Любашівка – столиця української ковбаси». Слід відмітити, що ця дата обрана не випадково - 29 вересня Любашівка ще й відзначала свій день народження.
Зранку все було готово : прикрашені локації, майданчики для виступів артистів та фотозони для бажаючих зробити світлини на пам'ять.
Учасників та гостей на святі було чимало. Господарі з усіх навколишніх сіл – Познанка, Новокарбівка, Зеленогірське, Ясенове, Гвоздавка, Троїцьке, які знають народні рецепти домашньої ковбаси та копченостей та вміють їх готувати, зібралися на ярмарок. Кров’янка, сало, сальтисон, буженина, копчені реберця, м’ясце, підчеревок, – краще підтвердження того, що в Любашівському районі майже кожна родина тримає на господарці поросят.

Народні майстри на фестиваль привезли свої твори: вишивальниці, бджолярі, ремісники…
Ціни на ковбаси «кусались» - проте виробники вважали, що це не дорого, адже їхній товар виготовлений за старовинними сімейними рецептами тільки з натуральних продуктів без використання барвників та хімічних додаток.




На різних локаціях гостей фестивалю розважали музики, а місцеві творчі колективи представили театралізовані виступи.
Кожен охочій міг взяти участь у майстер-класах, смачно поїсти, подивитися виступи артистів та поспілкуватися. Окрім ковбаси на фестивалі можна було придбати випічку, каву, гарячі страви, міцні напої…



Чимало уваги викликали композиції з м'ясо-ковбасних продуктів та торт із сала.

28 вересня свято триватиме до самого вечора, а 29-ого зранку знову відкриються ятки, знову лунатиме музика і завершиться фестиваль святковим фейєрверком та дискотекою.




Фестивалі за підтримки Міністерства культури відбулися вже в Біляївці, Маяках, селі Корсунці, місті Рені та в Ананьєві.

14 вересня в селі Корсунці на Куяльницькому лимані відбулась перша частина етно-фестивалю «Чумацький шлях» під назвою «Сіль».
Мета фестивалю - привернути увагу до унікального природного об'єкту і збереження культурної спадщини.
Назва «Сіль»вибрана не випадково. Сіль - найважливіший продукт, колись надзвичайно дорогий, втілює в собі суть, наповнення та ідею.



5 жовтня в селі Маяки відбувся гастрономічний фестиваль «Дністровські гостини»
Було використано 21 рецепт юшки, яку посеред площі одночасно готували кухарі.




Під час фестивалю «Дністровська вертута», який відбувся 28 вересня в Біляївці, зафіксували рекорд найбільшої вертути вагою 50 кг і діаметром 2 метри.



четвер, 12 вересня 2019 р.

Бібліотекар сьогодення обирає світ відкритості



11-13 вересня 2019 року директор бібліотеки Амельченко Ю.С. взяла участь у пленарному засіданні та роботі ХІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Інформаційна освіта та професійно-комунікативні технології ХХІ століття», яка відбулась в ОНПУ на базі кафедри інформаційної діяльності та медіа-комунікацій.

На фото: учасники наукової конференції

Конференція, до участі в якій мене люб’язно запросили, відбувається напередодні професійного свята – Всеукраїнського дня бібліотек, що вже більше двадцяти років відзначається 30 вересня.
Враховуючи актуальність питання щодо створення позитивної суспільної думки стосовно бібліотечної професії і сучасних реалій навколо неї, вважаю тему моєї доповіді вкрай актуальною.
Із задоволенням підкреслю, що канули в Лету уявлення, що бібліотекарі – це, за словами Льва Ошаніна, «милые тихоголосые женщины, в книгах всеведущи, в жизни застенчивы». Новітні культурні трансформації суттєво вплинули на статус бібліотеки і сучасну постать бібліотекаря, а це, у свою чергу, спонукає суспільство протягом останніх років змінити свою думку щодо нас. Маю впевненість, що думка змінена на позитив.
Закон «Про бібліотеки та бібліотечну справу» визначив бібліотеки як заклад, головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних потреб та, мабуть, й запитів на вільне спілкування чи просто проведення дозвілля. Саме тому завдання сучасного бібліотекаря, який працює в умовах інформаційного і досить поінформованого суспільства, яке можна абсолютно впевнено називати цифровим, полягає в організації бібліотечного простору та своєї роботи таким чином, щоб користувачі отримували якнайповнішу інформацію з найменшими витратами часу та мали можливість обговорити її в зацікавленій аудиторії. Якщо це завдання буде виконано, тоді з упевненістю можна стверджувати, що сучасні бібліотеки та бібліотекарі сприяють прогресивному розвитку науки, освіти, культури, всього суспільства в цілому і кожного громадянина окремо.
За даними 2018 року в 769 бібліотеках Одеської області, що перебувають у сфері впливу Міністерства культури України, працює 1523 бібліотечних фахівці, з яких 36 % мають вищу (повну та базову) бібліотечну освіту. В бібліотеках вищих учбових закладів Одеси працює 564 бібліотечних фахівця, з яких 23% мають вищу (повну та базову) бібліотечну освіту.
На жаль, в Одеському регіону базову бібліотечну освіту здобути неможливо.
Так, Одеський коледж мистецтв імені К.Ф. Данькевича вже декілька років не здійснює підготовку за освітньокваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста за спеціальністю «Бібліотечна справа» з присвоєнням професійної кваліфікації «Фахівець бібліотечної справи». Щодо повної вищої бібліотечної освіти, то бібліотекарів у «класичному» розумінні готують такі виші: Київський національний університет культури і мистецтв, Львівський національний університет ім. І. Франка, Рівненський державний гуманітарний університет, Харківська державна академія культури. Ці виші здійснюють підготовку спеціалістів за напрямом «Книгознавство, бібліотекознавство та бібліографія» з присвоєнням професійних кваліфікацій «Бібліотекар-бібліограф», «Бібліограф-книгознавець, менеджер видавничої діяльності».
Ряд вишів готують спеціалістів із документознавства та інформаційної діяльності, в тому числі й наш високоповажний Одеський національний політехнічний університет. Студенти та випускники кафедри інформаційної діяльності та медіа-комунікацій систематично проходять на базі нашої бібліотеки практику, а по закінченню буває, що й поповнюють ряди фахівців бібліотек, в тому числі нашої.
Однак, тут виникає питання: чи відповідає повністю набутий у цих вишах фах кваліфікаційним характеристикам бібліотекарів? Відповідь можна отримати, якщо зіставити кваліфікаційні характеристики професії «бібліотекар» і кваліфікаційні характеристики професії «документознавець». Це порівняння дозволяє побачити розбіжності між професіями, і саме це створює проблеми при працевлаштуванні в бібліотечний заклад для тих, хто отримає освіту з напряму «Документознавство та інформаційна діяльність» з присвоєнням професійних кваліфікацій «Документознавець-архівіст», «Документзнавець-менеджер інформаційних систем», «Документознавець-менеджер інформаційних систем державних органів управління», «Документознавець-менеджер міжнародних інформаційних систем».
Але в той же час обсяги державного замовлення на підготовку саме бібліотечних фахівців у вишах вкрай невеликі, й це є проблемою, як, до речі, і відсутність прогнозу щодо потреб у бібліотечних фахівцях.
Які ж бібліотекаі стають затребуваними? Опитування керівників бібліотечних закладів, яке було здійснено під час проведення Всеукраїнського дослідження «Публічні бібліотеки України в соціокультурному просторі регіону», показало, що особливо відчувається потреба в молодих висококваліфікованих працівниках саме з фаховою бібліотечною освітою. Не вистачає методистів, бібліографів, каталогізаторів, бібліотекарів, здатних працювати з окремими категоріями користувачів. Також гостро стоїть питання нестачі фахівців, які б займалися впровадженням у роботу бібліотек нових інформаційних технологій.
Виявлені тенденції вимагають серйозної уваги і співпраці вишів та бібліотечних установ як партнерів. Розпочати треба з розроблення більш розширеної та поглибленої програми проходження практики у бібліотечних закладах студентами названих вищих учбових закладів, під час якої вони мають відчути важливість та необхідність обраного фаху.
Сьогодні, як ніколи, зростає значення особистості кожного бібліотечного працівника. Швидко плине час, змінюється середовище навколо нас, змінюємося ми самі.
Між стереотипним поглядом на постать бібліотекаря і його новою роллю і іміджем є суттєва розбіжність. Адже бібліотечна спільнота ХХІ століття стала перед вибором майбутнього. Ким ми станемо, яким шляхом підемо:
  • Фізична чи віртуальна бібліотека
  • Бібліотека для індивідуума чи для спільноти
  • Бібліотека – книгозбірня чи творчий простір
  • Бібліотека – портал інформації та знань чи бібліотека-архів.


Як показало соціологічне дослідження, проведене в Одеській області, її мешканці пов’язували майбутнє бібліотек і бібліотечної професії з повною комп’ютеризацією книгозбірень, доступністю Інтернету, автоматизованими бібліотечними системами. Саме тому започаткований у 2017 році проект обласної державної адміністрації, підтриманий місцевими органами влади та самоврядування, «Розумний регіон», сутність якого полягає у створенні на базі бібліотек медіа-центрів, оснащених комп’ютерами, медіа-апаратурою, підвищив позитив громадської думки щодо бібліотеки і бібліотекаря, у рази збільшив кількість відвідувань бібліотек, зробив їх центрами спілкування громад і відкрив нові можливості використання бібліотечних просторів як місця, де можна і цікаво провести час, і просто відпочити з книгою.
Не можу не похвалитись. Наша бібліотека теж зробила крок до нестандартності: за ініціативи і підтримки благодійників у нас є зал, оформлений у дизайнерському стилі лофт. Саме в цьому відділі, який став позитивним трендом бібліотеки, проходять найцікавіші зустрічі, презентації книг, виставки картин, тренінги. У цьому залі можливо комфортно відпочити на подушках підвіконня, посидіти у комфортному кріслі за комп’ютером або обговорити книги з освіченими і люб’язними бібліотекарями. До речі, книжковий фонд відділу, який знаходиться у відкритому доступі, складає 25 тисяч примірників найсучаснішої літератури.
Простір сучасної бібліотеки – це фокус-зони. Природно, що в Одеській області є і невеличкі, але затишні і привабливі бібліотеки, але є, я маю на увазі бібліотеки, які розташовані в будинках культури, де площа у вісімдесят, а то й сто метрів дає можливість створення зон для роботи й читання, проведення заходів, спілкування й обговорення. Набули популярності бібліотеки літні майданчики на свіжому повітрі поруч з бібліотеками. Ось яскраві приклади: читальний зал «Літера» в Одеській національній науковій бібліотеці або наша альтанка «Нота».
В більшості бібліотек області діють безкоштовні курси української мови, курси комп’ютерної грамотності. Це приклади змін в професійному мисленні та різноманітність освіченості бібліотекаря, адже саме бібліотекарі проводять навчальні заняття.
Новітні підходи бібліотек Одещини забезпечують збереження бібліотек в трансформованому вигляді як закладів, необхідних суспільству, громаді, індивідууму. Ми сказали тверде «ні» перетворенню бібліотек на переобтяжені книгозбірні, які сьогодні з успіхом замінює мережа Інтернет.
Саме таким чином успішні бібліотеки змінюють фокус уваги від абсолютизації індивідуального користувача до досягнення мети стати жвавим, живим енергійним громадським ресурсом. І, природно, бібліотекарям потрібне нове професійне мислення, розширення світогляду, освоєння нових технологій для реорганізації традиційних ланок професії.
У свідомості сучасних бібліотекарів відбуваються докорінні зміни: по-іншому сприймається власна професія та її роль у суспільстві. Зросла кількість «прогресивних» бібліотекарів, які кваліфіковано надають послуги на основі сучасних технологій, навчають відвідувачів спілкуватися в он-лайні, просувають власні послуги та шукають додаткові джерела фінансування. Зменшилася частка спеціалістів, котрі фокусуються на наданні відвідувачам інструкцій та довідок, а також проведенні традиційних заходів.
Але не змінилася кількість прибічників усталених форм діяльності, які головну бібліотечну місію бачать у збереженні книжок, збільшенні фондів та книговидачі. Чи такий підхід не тягне наші заклади і нашу професію назад? Прогрес не можна зупинити, і бібліотека і бібліотечний фахівець повинні оновлюватись: в реаліях життя українського суспільства професія бібліотекаря потребує більш ретельного наукового вивчення – з метою прогнозування її майбутнього, привернення до неї уваги влади і суспільства.
Сьогодні у суспільному тренді бібліотека нового типу. Ми спостерігаємо тенденції бібліотек світу, які стали так званим «третім місцем» після дому і роботи. Ми вважаємо, що в бібліотеці повинно бути якомога менше «табу», і гасло для бібліотекаря повинно бути єдиним «Читач завжди правий!».
Наші вимоги до сучасного бібліотекаря – професіоналізм, нове мислення, освоєння практики медіа, впевнене користування комп’ютером, постійний саморозвиток.
Дякую за увагу! Бажаю втілювати в практику ці побажання щодо навчання майбутніх бібліотекарів, які, сподіваюсь, справедливо увійдуть до найпопулярніших професій майбутнього.


неділя, 1 вересня 2019 р.

Культурне життя Одещини на сторінках преси. Вип. 15-16 (1-31 серпня 2019 р.)


Культурне життя Одещини на сторінках преси [Текст] : бібліогр. список / Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. Грушевського; від. інформації з питань культури, мистецтва та зв’язків з громадськістю ; [підгот. та комп’ют. набір І. А. Терзі-Руссу ; ред. О. М. Ласкевич ; відп. за вип. О. Л. Попова]. – Одеса, 2019. –

Вип. 15-16 (1-31 серпня 2019 р.). – 2019. – 8 с.; 15х21. – 10 прим.: б.ц.







Переглянути та завантажити можна ТУТ


пʼятниця, 30 серпня 2019 р.

Сучасна бібліотека – ресурс для розвитку громади



Про роль сучасних бібліотек і їх місце в громаді напередодні Всеукраїнського дня бібліотек розповідає завідувач відділу соціокультурної діяльності О.А. Нагорнюк

Декілька років тому відомий англійський письменник Ніл Гейман у своїй статті задався питанням, чому наше майбутнє залежить від бібліотек та читання. Статтю не лише поширили та опублікували на своїх блогах провідні вітчизняні книгозбірні, а й провели низку заходів, де обговорили роль бібліотек в сучасних умовах розвитку гуманітарного суспільства.
Їх роль зростає – це вже визнано їх практичною роботою. І не лише тому, що вони якісно змінюють напрями своєї діяльності, а й тому, що стають комунікативними центрами у громаді.
Надання послуг сучасними бібліотеками ґрунтується не тільки на використанні фонду конкретної установи. Нове бачення роботи передбачає використання принципово нових можливостей доступу до інформації незалежно від часу й місцезнаходження як документа, так і користувача.
З одного боку, бібліотека пропонує доступ до інформаційних ресурсів, що належать іншим суб’єктам інформаційного простору, у тому числі представленим у мережі Інтернет. З іншого – створює електронні інформаційні ресурси (бази даних, колекції оцифрованих документів, веб-сайти та веб-портали), що перебувають за її фізичними стінами. Умовно кажучи, сучасна бібліотека стає вузловим центром, який концентрує та розподіляє інформаційні потоки.
Сталі завдання діяльності бібліотек, як-то: забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів (п. 1 ст.1 Закону України «Про бібліотеки та бібліотечну справу») сьогодні значно трансформуються. Бібліотеки поступово стають чимось більшим за звичайну книгозбірню. Багатофункціональні, сучасні і відкриті простори – інформаційно-ресурсні майданчики з обов’язковим книжковим та газетно-журнальним фондом – такі бібліотеки приваблюють користувачів вже в багатьох регіонах.
Тут слід навести бачення сучасного змісту роботи бібліотек Нілом Гейманом, який сутність їх бачить у свободі. Свободі читання, свободі ідей, свободі спілкування. Сутність вбачається в освіті (яка не закінчується після отримання шкільного атестату чи університетського диплому), сутність – у розробці та створенні безпечного простору, в наданні доступу до інформації.
Тому бібліотеки зі звичайних книгозбірень починають перетворюватися у відкриті для громади простори, займаючи тим самим своє місце у звичному укладі: дім – робота. «Ідея перетворення бібліотеки у «третє місце», відокремлене від роботи та дому, все більше набирає обертів. Бібліотеки стають координаційним місцем зустрічі громади», – каже Оксана Бояринова, PR-менеджер Української бібліотечної асоціації (УБА).

 Бібліотека як центр громадського життя: як це робиться на Одещині
Яскраве свідчення цьому – створення медіацентрів на базі районних та сільських бібліотек в Одеській області. Створення таких центрів стало можливим завдяки реалізації програми «Розумний регіон» – стратегічного плану дій Одеської обласної державної адміністрації на 2017-2019 роки, що передбачає багатоаспектний інноваційний розвиток Одещини. Програма передбачає модернізацію системи управління, надання електронних послуг, інноваційні моделі комунікації з громадськістю, досягнення конкурентоспроможності економіки, розвиток малого і середнього підприємництва, розвиток самоврядування, якість освіти, охорони здоров’я, культури, екології, створення туристичного кластеру.
Діяльність бібліотек області, передусім, відділу соціокультурної діяльності Одеської обласної бібліотеки імені М.С. Грушевського, який було створено після реконструкції старої бібліотечної зали, сприяла тому, що вони зайняли значне місце в окреслених процесах.


Оновлений бібліотечний простір в Одесі, з новим дизайном та комфортністю, миттєво притягнув увагу громадськості. З тихої читальної зали він перетворився на місце проведення найрізноманітніших заходів – зустрічей з письменниками, презентацій новинок художньої літератури, тематичних вечорів. Згодом тут стали проходити прес-конференції, організовані громадськими організаціями з актуальних та резонансних питань (проблема тузлівських лиманів, питання форми власності Міського саду, робота патрульної поліції та ін.), засідання круглих столів з правничої, соціальної, гуманітарної тематики, тренінги з медіаграмотності, розпочали роботу безкоштовні курси української та англійської мови), інтелектуальні турніри "Що? Де? Коли?".
Сучасний оновлений простір зацікавив і різноманітні молодіжні організації – ФРІ (Фундація регіональних ініціатив), Молодіжний центр ефективних комунікацій, різноманітні студентські спілки. Наразі – це один з найпопулярніших відкритих просторів в Одесі, який одночасно є і бібліохабом, і коворкінгом, і медіа-центром, зі своєю сторінкою в Фейсбуці та тисячею підписників.
За таким же принципом створювалися медіа центри в області – з мультимедійним обладнанням, комп’ютерною технікою, веб-камерами, комфортними меблями, пристосуваннями для людей з особливими потребами – за рахунок спільного фінансування обласного та місцевих бюджетів. За 2018-19 роки відкрито 14 медіа-центрів – сучасних бібліотечних просторів, адаптованих до нагальних потреб громади, де цікаво спілкуватись і навчатись, відпочивати і підвищувати рівень знань. Також для потреб громади на Одещині – 7 СОНПів – інноваційних навчальних просторів, створених за підтримки фонду «Вільна освіта», внаслідок чого тихі бібліотеки перетворилися в сучасні комп’ютерні центри.

Оновлена бібліотека – запорука її збереження в умовах децентралізації
Відкриття медіа-центрів суттєво вплинуло і на важливу та важку проблему – перехід бібліотек у власність територіальних громад при їх утворенні. Тому відрадно підкреслити: саме спрямованість бібліотек на нові форми роботи та комфортність і доступність для громади стали умовою нівелювання типових проблем, що виникають при цих процесах. Скорочення бібліотек майже не зачепило мережу і складає лише 1,5%, а функціонування в ОТГ медіа-центрів дозволяє на більш якісному рівні забезпечувати сучасний стиль суспільно-громадських подій. Тому адміністрація створюваних громад ставить питання не про закриття бібліотеки (підстави різні: недостатність фінансування, віддаленість від центру громади, незадовільна робота), а про зміну їх роботи, адаптацію до сучасних потреб.
Медіацентри і СОНП сьогодні – зручна і доступна платформа для проведення наукових конференцій, мовних курсів, просвітницьких лекцій, обговорення книжкових новинок, зустрічей з талановитими аматорами і професійними акторами. Не цураються заходити до оновлених бібліотек місцеві управлінці, депутати районних рад, громадські активісти. Та навіть більше: власне відкриттю медіацентрів сприяли ті ж народні депутати, голови районних державних адміністрацій і територіальних громад, депутати місцевих рад, благодійники та друзі бібліотек. Директор ООУНБ імені М.С. Грушевського Ю.С. Амельченко зазначає, що «з моменту набуття незалежності країни бібліотеки регіону виказали рішуче «ні» поступовому перетворенню бібліотечних закладів на переобтяжені книгозбірні і «так» їх трансформації в умовах глобальної інтернетизації».
Інтелектуальний розвиток громад та людського потенціалу, популяризація кращих практик та історій успіху ОТГ області – в основі завдань бібліотек сьогодення. Співпраця з головним каталізатором змін в громадянському суспільстві – громадськими організаціями – перетворює бібліотеку на інноваційний ресурс здійснюваних реформ. Зокрема, ГО Комітет виборців України – постійний партнер бібліотек в проведенні тренінгів («Особистий комітет виборця», циклу тренінгів з медіаграмотності, презентації проекту «Координаційний офіс безпеки», проведенні фестивалю документальних фільмів Docu Days); в обласній бібліотеці проходять тренінги проекту WikiInvestigation.org (за участю Представника Уповноваженого у південних областях Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, експерта мережі UPLAN Олександра Остапенка). UPLAN – Громадська мережа публічного права та адміністрації, місією якої є розвиток регіональних аналітичних центрів задля посилення реформ, що сприяють утвердженню демократії, правовладдя та належного врядування.
Правова освіта населення – постійно діючий проект, що реалізується за програмою Міністерства юстиції України в обласній та районних бібліотеках. Асоціація присяжних України в межах проекту «Сприяння формуванню дієздатного корпусу присяжних на регіональному рівні інструментами просвіти громадськості за підтримки Центру політико-правових реформ провела низку семінарів в бібліотеках Одещини з метою залучення присяжних на місцевому рівні. Експерт мережі UPLAN Сергій Саханенко, акцентуючи увагу учасників семінарів з функціонуванням інституту присяжних в умовах судової реформи, деталізував процедуру та інструменти їх відбору.
Голова аналітичного центру ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення», регіональний координатор мережі UPLAN Андрій Крупник на зустрічі з бібліотекарями області представляв результати всеукраїнського дослідження «Деякі аспекти культурних практик і культурної інфраструктури – результати всеукраїнського дослідження» та обговорив можливості і бібліотек і бібліотекарів у залученні до громадянської освіти та читання.
Звіти депутатів міської ради перед городянами – в тренді зустрічей в бібліотеках. Тут першість за однією з найактивніших та найдієвіших обраниць громади – Лілією Леонідовою, яка також є експертом мережі UPLAN.
Таким чином, вимальовується збірний образ мультифункціонального медіа-центру Одещини – зустрічі, ініційовані місцевими ГО, відкриті курси української та англійської мови, комп’ютерної грамотності, масове залучення випускників шкіл області до онлайн-ЗНО, тренінги з медіаграмотності, освітні програми з курсу «Освіта протягом життя/ Education for life», «Сімейні уікенди в бібліотеці», освітні лекції від фахівців в галузі медицини, права, соціального захисту.

Чому ж читати – це також престижно та важливо?
Відповідь на питання: чому наше майбутнє залежить від бібліотек більш-менш зрозуміла: бо вони цікаві, комфортні, відкриті для будь-кого, мають комп’ютери, проектори, а в деяких є вже і рідери, і аудіокниги.

А як залежить майбутнє від читання? Ніл Гейман у згаданій вище статті посилається на слоган Reading Agency – благодійної організації, яка працює у Великобританії. Метою діяльності організації є використання читання для вирішення великих життєвих проблем: грамотності, здоров’я, добробуту, ізоляції та самотності. Reading Agency тісно співпрацює з публічними бібліотеками, коледжами та в’язницями, та закликає людей до читання з головною метою: тому, що все змінюється, коли ми читаємо. Гілман каже «дуже важливо, щоб бібліотеки та бібліотекарі існували та допомагали виховувати любов до читання і місць, де читанням можна зайнятися». Освічені люди тому і освічені, що вони читають. Передусім – художню літературу, і Гілман бачить в цьому дві великі користі – вона допомагає людям зрозуміти одне одного, комунікувати, обмінюватися ідеями, і друга – вона вчить співпереживати тому, що відбувається. Саме співпереживання і є інструментом, що дозволяє збирати людей в групи, щоб вони діяли не як окремі особистості, але як колектив: разом, – зазначає письменник.
Візуальні зміни бібліотек та структури їх роботи – це величезна складова їх успішної реорганізації. Однак сьогодні потрібно, щоб в Україні люди повертались до книги, до читання, необхідно долати все ще негативну статистику відвідування бібліотек.
Отож, сучасна бібліотека – це не лише сховище інформації, а багатофункціональний відкритий простір з комплексним поєднанням якісного літературного фонду, місце для зустрічей та спілкування, центр розвитку громад. І тому бібліотекар, який володітимуть не лише традиційними для професії вміннями, але й навичками консультування з гуманітарних та соціальних проблем і координування локальних проектів – в тренді професій майбутнього. А реформа децентралізації та роль і значення в цьому процесі бібліотек можуть бути темою наступного дослідження.
І оскільки ми розпочинали з Ніла Геймана, його відповіддю на запитання чому нам важливі бібліотеки в майбутньому, доцільно і закінчити його ж словами: «у нас є зобов’язання підтримувати бібліотеки. Відвідувати їх, закликати інших людей ходити в бібліотеки, протестувати проти їх закриття. Якщо ви не цінуєте бібліотеки, значить ви не цінуєте інформацію, культуру, або мудрість. Ви змушуєте мовчати голоси минулого, і ви шкодите майбутньому».