Вип. 11
(1-30 листопада 2021 р.). – 2021. – 8 с.; 15х21. – 10 прим.: б.ц.
Читати та завантажити можна ТУТ
вівторок, 28 грудня 2021 р.
Культурне життя Одещини на сторінках преси. Вип. 11 (1-30 листопада 2021 р.)
середу, 15 грудня 2021 р.
«СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ЧИТАННЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ БІБЛІОТЕК ОБЛАСТІ у 2022 році: ЦІЛІ, ЗАВДАННЯ, ФОРМИ РОБОТИ»: обласний семінар
7-8 грудня 2021 року, з метою удосконалення професійної кваліфікації бібліотечних працівників публічних бібліотек області, на базі КУ «Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені М.С. Грушевського в онлайн-фориаті був проведений обласний семінар «СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ЧИТАННЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ БІБЛІОТЕК ОБЛАСТІ у 2022 році: ЦІЛІ, ЗАВДАННЯ, ФОРМИ РОБОТИ»
Амельченко Ю.С.,
директор КУ "Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені М.С. Грушевського"
Бондаровська З.П.,
завідувач відділу юридичної літератури
МЕТОДИЧНІ СЛУЖБИ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК РЕГІОНУ:
ТРАНСФОРМАЦІЯ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ
Маловік Н.П, завідувач
науково-методичного відділу
БІБЛІОТЕКИ – ДІТЯМ: РЕАЛІЗАЦІЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ЧИТАННЯ: ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ НА 2021-2022 РОКИ
Палій Т.А., директор КУ «Одеська обласна бібліотека для дітей імені В.
Катаєва»
Усатюк Н.В., головний
методист науково-методичного відділу
ВИДАТНІ ПОДІЇ 2022 РОКУ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ:КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНИЦЬКА РОБОТА ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК
Бондарчук К.В.,
завідувач читальною залою
Забіянов Є.В.,
аспірант КНІКіМ, головний бібліограф науково-бібліографічного відділу
 |
понеділок, 13 грудня 2021 р.
Довідково-бібліографічний апарат публічної бібліотеки: основні вимоги до організації
Читати та завантажити можна ТУТ
пʼятницю, 10 грудня 2021 р.
Культурне життя Одещини на сторінках преси. Вип. 10 (1-31 жовтня 2021 р.).
Вип. 10 (1-31 жовтня 2021 р.). – 2021. – 8 с.;
15х21. – 10 прим.: б. ц.
Читати та завантажити можна ТУТ
четвер, 2 грудня 2021 р.
Бібліотеки Одещини на сторінках преси : дайджест. Вип. 3(75) : [ІІІ кв. 2021 р.]
Вип. 3(75) : [ІІІ кв. 2021 р.]. – 2021.
– 16 с. – (На допомогу бібліотекарям) ; 15×21. – 40 прим.: б. ц.
Читати та завантажити можна ТУТ
вівторок, 23 листопада 2021 р.
Культурне життя Одещини на сторінках преси. Вип. 9 (1-30 вересня 2021 р.)
Культурне життя Одещини на сторінках преси [Текст] : бібліогр. список / Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. Грушевського; від. інформації з питань культури, мистецтва та зв’язків з громадськістю ; [підгот. та комп’ют. набір І. А. Терзі-Руссу ; ред. О. М. Ласкевич ; відп. за вип. О. Л. Попова]. – Одеса, 2021. –
Вип. 9 (1-30
вересня 2021 р.). – 2021. – 16 с.; 15х21. – 10 прим.: б. ц
Читати та завантажити можна ТУТ
вівторок, 16 листопада 2021 р.
Бібліотеки Одещини: метаморфози сьогодення
Маловік Н.П., завідувач науково-методичного відділу КУ "Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені М.С. Грушевського", взяла участь в роботі VIІІ Всеукраїнської Школи методиста з доповіддю «Бібліотеки Одещини: метаморфози сьогодення», яка відбулась в форматі онлайн з 18 по 22 жовтня 2021 р.
Реформування, реорганізація, трансформація – це процеси,
які стали невід’ємною частиною, а скоріше візитівкою сьогодення. Зміни
відбуваються у різних сферах і на різних рівнях. Не стала винятком і
бібліотечна справа. В результаті адміністративно-територіальної реформи в
Одеській області відбулося укрупнення районів, їх стало 7 замість 26-ті. В
регіоні утворено 91 територіальну громаду. Протягом 2020 року останні 502 з 713
публічних бібліотек області було передано у власність діючих територіальних
громад.
Щодо організації мережі… За попередніми даними у 28-ох
територіальних громадах створено Публічні бібліотеки з філіями, у 9-ти ТГ бібліотеки є структурними підрозділами Центрів культури
та дозвілля, у 7-ох ТГ бібліотеки об’єднані в ЦБС. В більшості територіальних
громад (у 47-ох ) бібліотеки працюють самостійно, не мають головної бібліотеки,
єдиного центру комплектування та обробки літератури, методичного супроводу на
місцевому рівні.
Основна мета усіх реорганізаційних починань – покращення
якості життя мешканців громад. Однак не завжди складається так як бажано.
Буквально з самого початку реалізації реформи, тобто з передачі публічних
бібліотек територіальним громадам, мережа означених закладів почала різко
скорочуватися. Це було не завжди виправдано. Доволі часто закриття бібліотек не
було погоджено з Міністерством культури України. Тільки за 2020 рік було
зачинено 38 закладів. У 2021 році ця тенденція продовжується. Згідно попереднім
даним за перше півріччя було зачинено більше 30 бібліотек. Багато бібліотек
(53) не працюють через аварійний стан приміщень, за відсутністю кадрів тощо. Так,
в 2021 році за рішенням Савранської селищної ради у зв’язку з відсутністю
фінансування припинено діяльність одразу 15 сільських бібліотек, районну
бібліотеку для дітей реорганізовано у сектор. Тобто з 17 бібліотек мережі
працює тільки 1.
Іноді в громадах з публічними бібліотеками відбуваються
«цікаві» метаморфози. Фонди публічних бібліотек передають де-факто в шкільні
бібліотеки, але чомусь в звітних формах це ніяк не відображається. Звітна форма
80-а-рвк в таких випадках взагалі не заповнюється, або показники обсягу і
складу фондів по шкільних бібліотеках надаються майже без змін у порівнянні з
попереднім роком. Це може означати тільки одне: передача фондів не проведена
через облікові документи або проведена з порушеннями. Так само і показники з
обслуговування читачів. При об’єднанні публічних і шкільних бібліотек (на базі
шкільних) останні мають обслуговувати окрім учнів і вчителів інших
користувачів-мешканців громади, що має збільшити означений показник. Якщо
кількість користувачів бібліотеки згідно зі звітною формою майже не змінилася,
це означає, що мешканці громади бібліотекою не обслуговуються і таким чином їх
права на отримання інформації порушуються. Тобто публічні бібліотеки
ліквідовані, але шкільні бібліотеки їх функції у повному обсязі не виконують.
За таким сценарієм з мережі публічних бібліотек Окнянської ТГ зникло 25
закладів, Мологівської ТГ – 9. Але не все так погано…
В Одеській області є громади, в яких розвитку культури і
бібліотекам, зокрема, приділяють значно більшу увагу. Бібліотеки у таких
громадах мають моральну і фінансову підтримку. В таких умовах з бібліотеками
теж відбуваються метаморфози, але метаморфози позитивні. Змінюється не тільки
вигляд бібліотечних приміщень, змінюється менталітет працівників. Публічні
бібліотеки виступають інтерактивними центрами, в яких члени спільноти можуть
спілкуватися, читати, навчатися, користуватися комп’ютерами, Інтернетом тощо.
Тому є багато прикладів…
В Арцизькій міській територіальній громаді вже давно і
успішно працює Арцизька міська публічна бібліотека.
Протягом останніх років в бібліотеці відбувалися значні
зміни. Змінився інтер’єр, з’явилися нові меблі і оснащення (20 сучасних
комп’ютерів, 3D-ручки, плазма, 2 мультимедійних проектора тощо). Простір у
залах, де відбуваються різноманітні заходи (конференції, тренінги, театральні
вистави тощо), трансформується.
Стару котельню було перероблено на сучасну Арт-галерею.
У планах – установка фонтану і смарт-лавок, де можна буде
зарядити телефон.
Арцизька публічна бібліотека є активним популяризатором
читання, української мови і літератури, тому Український інститут книги вже
двічі обирав її для участі у Програмі поповнення фондів публічних бібліотек. У
2020 році бібліотека отримала понад 800 примірників сучасної літератури.
Бібліотека є організатором і учасником різноманітних
креативних проєктів. Розглянемо декілька проєктів, започаткованих останнім
часом.
З 2 серпня 2021 року Арцизька міська публічна бібліотека
офіційно стала одним з Пунктів проходження іспитів на визначення рівня
володіння державною мовою на підставі Меморандуму про співпрацю між
Національною комісією зі стандартів державної мови та ВГО "Українська
бібліотечна асоціація". Такі іспити складатимуть особи, які зобов’язані
володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових
обов’язків, зокрема, державні службовці, керівники закладів освіти, особи, які
бажають отримати громадянство України. На першу іспитову сесію до бібліотеки
завітали претенденти із Одеси, Києва, Чернівців, Білгорода-Дністровського,
Сарати, Тарутина, Арциза.
В бібліотеці працює студія 3-D моделювання.
В Арт-галереї свої вистави демонструє театральна студія
«За моїми лаштунками».
Всі пам’ятають, що колись у дитинстві дорослі ставили
дитину на табуретку і просили розповісти віршика. Всі були задоволені: дорослі
пишалися своїми талановитими чадами, а малюки уявляли себе справжніми
артистами. У 2021 році бібліотека започаткувала цікавий проєкт «Поетична
табуретка». На святкуванні Всеукраїнського дня бібліотек дітлахи з задоволенням
піднімалися на імпровізовану сцену і декламували вірші.
Було започатковано в бібліотеці і святкування Дня батька.
Різноманітні конкурси, квести, ігри, в яких брали участь і батьки, і діти, не
залишили нікого байдужим.
На сторінці Арцизької міської публічної бібліотеки у
Фейсбуці є відео цього свята.
Перший новий проєкт – «Мобільна дискотека», менеджером
якого є Арцизька міська публічна бібліотека. В рамках гранту було отримано 50
тис. грн. на придбання акустичної системи і музичного
освітлення. Проєкт передбачає проведення виїзних
тематичних дискотек (українська дискотека, болгарська
дискотека, молдавська дискотека, екологічна дискотека тощо), організацію повноцінного дозвілля та відпочинку
для молоді сіл Арцизької
громади. Заходи будуть присвячені популяризації народної музичної культури,
сучасної української музики, гуртів, виконавців, формуванню екологічної
культури тощо.
В Арцизькій міській публічній бібліотеці реалізується
багато інших проєктів: курси англійської мови для дорослих і дітей, Клуб
програмування для дітей, художні і фотовиставки, різноманітні тренінги,
наприклад: «Профілактика емоційного вигорання» тощо.
Позитивні метаморфози відбуваються і з іншими
бібліотеками.
На попередній Школі методиста я вас знайомила з
відеороликами Любашівської і Куяльницької бібліотек. На черзі – Балта. Як
трансформувалася бібліотека, ви побачити самі у відеоролику. Але зміна
інтер’єру це ще не все. Після відкриття в бібліотеці розпочалася активна робота.
Було започатковано нові проєкти: «Інтернет-старт», «Бібліотека – платформа для
спілкування», «Бібліотека запрошує», «Літературний клуб» (для дорослих –
«Скарби Душі», для молоді – «За покликом душі»), «Що читають відомі і успішні
люди Балтщини». Останній проєкт, спрямований на популяризацію книги і читання,
передбачає запис відеороликів, у яких відомі і успішні люди розповідають про
свої улюблені книжки і літературні уподобання.
Не можу не поділитися з вами і новими проєктами
Любашівської публічної бібліотеки. У попередньому (2019 року) відеоролику ви
мали можливість побачити, як до непізнанності змінився вигляд бібліотеки. А
зараз ви маєте змогу побачити, як креативно вона працює, не зважаючи на
карантин і пандемію.
2021 рік розпочався в умовах червоної зони карантину, що
значно обмежило можливості надання сервісних послуг бібліотеки. Але у своїй
роботі бібліотекарі керувалися принципом: «не шукати причини, а знаходити нові
можливості». В режимі онлайн вони почали створювати буктрейлери, проводити
різноманітні майстер-класи, записувати і транслювати аудіо казки для дітей.
Після переходу до "зеленої зони" бібліотека знову почала активно
працювати. Медіацентр бібліотеки перетворився на справжню художню майстерню.
Майстер-класи з розпису імбирного печива стали фішкою бібліотеки. Знову
запрацювали курси англійської мови. Для дітей в медіацентрі поновили
транслювання мультфільмів. Вперше в історії Любашівки відбулося дефіле високої
книжкової моди. Бібліотека розробила грантовий проєкт «Bookparking», який
дозволить перетворити територію біля бібліотеки у новий культурний простір.
Позитивні метаморфози відбуваються і з бібліотеками
Куяльницької громади. Вони не тільки організовують різноманітні цікаві
соціально-культурні заходи, але і перетворилися на сучасні хаби цифрової освіти
населення. На базі 22-х бібліотек пройшли навчання і отримали сертифікати 24
бібліотечних працівника і 136 користувачів системи.
Бібліотеки Куяльницької громади також активно займаються
дослідною діяльністю. Йдеться про краєзнавство. 19 серпня 2021 року в рамках
урочистостей до 30-річчя з Дня Незалежності України відбулась презентація
краєзнавчого альманаху «Ягорлицький ключ». Це колективна збірка, підготовлена
працівниками центральної бібліотеки Куяльницької ЦБС (нині КУ "Публічна
бібліотека імені Євгена Чикаленка Куяльницької сільської ради"
Подільського району) під редакцією директорки Світлани Дюгаєвої. Матеріали для
видання збиралися майже 10 років. Збірка видана за фінансової підтримки
Куяльницького сільського голови Сергія Паламарчука та депутатського корпусу
громади. Вона є своєрідним путівником по Подільському району Одеської області і
містить чимало цікавих фактів про історичні події, непересічних людей, легенди
та культурно-історичні пам’ятки краю.
Ми бачимо, які метаморфози відбуваються з бібліотеками.
Вони перевтілюються в сучасні хаби, театральні і виставкові зали, студії ютуб-каналів,
майстерні і дослідні центри. Сподіваємось, що ці метаморфози і надалі будуть
тішити нас, а підтримка влади і громади цьому сприятимуть.
Ще декілька слів про нашу обласну бібліотеку…
В структурі ООУНБ ім. М. Грушевського з’явився Музей
української книги. В приміщенні було зроблено сучасний ремонт, придбано
технічне обладнання і меблі, оформлено книгосховище для раритетів ХІХ століття.
Приміщення сегментоване на декілька функціональних зон, в тому числі простір
для проведення майстер-класів, лекторіїв, облаштовано кінозал на 70 осіб. В
інтер’єрі музею – діюча копія друкарського верстата Івана Федорова та
автентичні дерев’яні матриці з обкладинкою «Острозької Біблії».
У фонді музею раритетні видання,
отримані від видавництва «Горобець», яке реалізує проєкт «Повертаємо в Україну
культурну спадщину», дарунки колекціонерів та меценатів: голови Одеської
обласної державної адміністрації Сергія Гриневецького, колекціонера Тараса
Максим’юка, журналіста Фелікса Кохрихта, вченого, державного та громадського
діяча Юрія Маслова. Серед подарунків «Євангеліє» (1600 рік), «Євангеліє»
(видано у 1773 році у Києво-Печерській Лаврі), «Молитовник» (Требник, виданий у
Львові в Типографії братства у 1683 році) тощо.
Музей – це неформальний майданчик для проведення різноманітних заходів: презентацій експозицій, виставок, лекцій, оглядів тощо. Музей стане мобільним: виставки книг-експонатів зможуть побачити мішканці різних районів області. Амбасадори музею – публічні бібліотеки регіону – будуть приймати у себе пересувні експози
четвер, 11 листопада 2021 р.
Знаменні і пам’ятні дати Одещини. 2022 рік. Календар
Читати та звантажити можна ТУТ
понеділок, 8 листопада 2021 р.
Сучасна бібліотека: виклики та можливості
Виступ директора КУ «Одеська обласна універсальна наукова бібліотек імені М. С. Грушевського» Юліани Сергіївни Амельченко на засіданні колегії Департаменту управління культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської державної адміністрації 5 листопада 2021 року.
Дозволю собі розпочати свій короткий
аналітико-інформаційний виступ «Сучасна бібліотека: виклики та можливості» словами
міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка з його
недавнього інтерв’ю: «На моє глибоке переконання читання впливає на успішну
кар’єру не менше, ніж навчання». І кар’єра міністра - це яскраве тому свідоцтво.
Зрозуміло, що саме це твердження стало
центральним, коли розроблялась та затверджувалась стратегія розвитку
бібліотечної справи до 2025 року «Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого
розвитку України». Саме цей документ визначив бібліотеки як базовий елемент
культурної, освітньої, інформаційної інфраструктури держави, їх, нашу, роль у
вихованні читаючої, мислячої, освіченої нації. Саме ця ідея покладена в основу
Всеукраїнської акції з промоції читання «Читай, досягай», яка розпочалась 20
січня 2021 року.
В Одеській області закінчено
реорганізацію публічних бібліотек: 713 публічних бібліотеки передані у
власність територіальних громад. На сьогодні 27 територіальних громад (далі –
ТГ) створили публічні бібліотеки з філіями, у 9 ТГ бібліотеки є структурними
підрозділами центрів культури та дозвілля, 8 ТГ продовжили об’єднання бібліотек
у централізовані бібліотечні системи. У 47 ТГ бібліотеки працюють самостійно,
але не мають головної бібліотеки – центру комплектування та обробки літератури,
методичної допомоги, навчання на місцевому рівні.
Крім того, з самого початку
реалізації реформи, а саме з передачі бібліотек територіальним громадам, їх
мережа різко скоротилась. Нагадаю про закриття у 2019 році 15 бібліотек, в тому
числі 6 бібліотек у сільській місцевості, 38 закладів у 2020 році (майже усі у
сільській місцевості). Чи не забагато? Чи виправдано це об’єктивно? Чи
відповідає це мінімальним соціальним нормативам? На превеликий жаль, за
попередньою інформацією, мережа у 2021 році скоротиться ще більш ніж на 60 одиниць.
Причини однакові: відсутність працівника, поганий стан приміщення.
Існує ще одна велика проблема –
неповний бібліотечний моніторинг стану бібліотечної справи, який обласна
бібліотека щорічно здійснює в програмі ЕСМаР. Наприклад, у 2020 році лише 702
бібліотеки з 716 мали можливість заповнити електронні звіти і увійти до звіту
області. 14 бібліотек надати повні дані для електронного звіту не змогли, тому
програма ці звіти не пропустила. Наш висновок – бібліотеки не працювали.
Що тут казати про сучасні вимоги розвитку
бібліотечної справи, про виконання закону «Про бібліотеки та бібліотечну
справу»? Які тут вимоги до реалізації державної програми «Чотири бібліотечні
простори»? Скільки разів я чула відповідь посадовців: «А у нас немає субвенцій
на культуру», …іноді хотілось заплакати (хоча я ніколи не плачу). Дуже шкода…
Держава прикладає чимало зусиль,
щоб допомогти саме бібліотекам. 2020 року було безкоштовно передано бібліотекам
області 300 комп’ютерів та 175 комп’ютерних столів, що отримала Одеська область
за програмою Міністерства цифрової трансформації України у партнерстві з Благодійним
фондом «Favbet Foundation». Техніка була розподілена після вивчення ситуації в
територіальних громадах та потреб участі бібліотек в реалізації національної програми
«Дія. Цифрова освіта». Таким чином, Березівський район отримав 38 одиниць
техніки, Білгород-Дністровський – 36 і т.п., але до цього часу комп’ютери не
отримали бібліотеки: Усатівська, Великобуяльницька, Стрюківська, Слобідська,
Сафянівська, Дивізійська, Зеленогірська, Вилківська, Вигодянська. Як на мене, дуже
приємно звучить цифра 1100, саме стільки комп’ютерів сьогодні в бібліотеках
області.
Кожного року бібліотеки отримують
фінансовані державою українські видання від Українського інституту книги (далі –
УІК). 2020 року бібліотеки отримали 14569 примірників, у 2021 році бібліотеки
отримають 13874. Головним дарунком 34 бібліотекам області стало повне академічне
зібрання творів Лесі Українки у 14 томах, а наприкінці жовтня, за пропозицією
УІК, обласна бібліотека надала списки ще 10 бібліотек сільських територіальних
громад для отримання комплектів.
Загалом минулого року місцеві
бюджети виділили на поповнення книжкових фондів бібліотек 1 мільйон 35 тисяч
гривень.
Цього року на запит Міністерства
культури та інформаційної політики України обласна бібліотека провела
опитування 48 ТГ щодо виділення коштів на поповнення книжкових фондів.
25 територіальних громад кошти виділяли:
найзначніше фінансування отримала Захарівська ТГ – 200000 грн., Куяльницька ТГ
– 146913, Балтська ТГ – 61295 та інші громади, де фінансування складає від
30000 до 50000 гривень.
На жаль, 23 ТГ зовсім не
фінансували поповнення фондів бібліотек. Це Доброславська ТГ (Одеський район),
Дивізійська ТГ (Білгород-Дністровський район, Зеленогірська ТГ (Подільський
район), Кубейська ТГ (Болградський район), Курісівська ТГ (Березівський район)
та інші. Не стану перераховувати...
Безперечно, це не вирішує
проблему оновлення книжкових фондів бібліотек, де 70% складають книги, видані
ще за радянських часів. Цього року Міністерство культури та інформаційної
політики України проголосило реформу кластера читання, до якого входить
вирішення кількох проблем. Метою цієї реформи є забезпечення доступності
сучасних книжок (адже вартість хорошої книги з якісною поліграфією чимала),
трансформація, осучаснення старих бібліотек та поновлення фондів, і, мабуть,
найсучасніша ідея – встановлення моди на читання.
В нашій області зроблено декілька
кроків для вирішення названих проблем.
За допомогою обласної та місцевих
адміністрації в бібліотеках створено 89 хабів цифрової освіти. Радує та
надихає, що хаби відкриваються в сільських територіальних громадах. На сьогодні
відкрито хаби в 40 сільських бібліотеках; наприклад, Андрій-Іванівська сільська
бібліотека, сільські бібліотеки Савранської ТГ, сільські бібліотеки Подільського
району та інші. Саме в цих структурах професійно та чітко організовано навчання
за програмою «Дія. Цифрова освіта».
В області відкрито 19
медіацентрів: в Ренійській дитячій, Миколаївській селищній, Суворовській
селищній, Захарівській селищній які стали дійсно центрами навчання медіаграмотності,
перегляду та обговоренню художніх та документальних фільмів – просторами, де
можуть зібратись, спілкуватись, навчатись та обговорити нагальні проблеми усі
мешканці. В бібліотеках діють електронні читальні зали. Бібліотеки області у
своїй більшості долучаються до реалізації актуальних проектів; так, у жовтні бібліотеки
взяли участь у Всесвітньому тижні медіа- та інформаційної грамотності, а з 1
листопада – у Місяці цифрової грамотності, що проходить в межах національного
проекту «Дія. Цифрова освіта». Ми впевнені, що значна кількість бібліотек
області перевірять грамотність української мови під час проведення Радіодиктанту
національної єдності, який традиційно відбудеться 9 листопада, в День української
писемності та мови. Цього року власний текст диктуватиме відомий український письменник
Юрій Андрухович.
До чого я веду? Головне – показати
реалізацію в нашій області перетворення бібліотек в сучасні бібліотеки. На мою
думку, головна мета усіх інноваційних бібліотечних нововведень – це якісне та
комфортне обслуговування жителів громади. Повторююсь, але, займенник «ми» мені ніколи
не подобався, тому кажу «я». І хоча бібліотека – категорія вічності, я вважаю,
що в нашу епоху вона має існувати тільки за однієї умови – відповідати змінам,
які відбуваються у суспільстві. Хочу знов і знов процитувати слова найбагатшої
людини у світі – Ілона Маска (до речі, нещодавно його рахунок перевалив через
300 мільярдів доларів): «Хто непідтримує нове, повинен відійти» і далі:
«Результати залежать від інноваційності, драйву та рішучості команди».
Хочу розповісти про яскраву, яка відповідає
сучасним вимогам, діяльність лише деяких (а їх ще багато в нашій області), тих
небайдужих, які мають вперте бажання відстояти важливість бібліотеки для
громади, які позбавляються від стереотипів і, використовуючи традиційні
функції, впроваджують нові, які виникають в сучасних соціокультурних умовах.
Декілька слів про бібліотеки, які
дійсно стали «третім місцем» – простором поза домом і поза місцем роботи, де
зустрічаються люди і втілюються плани, де трансформувався бібліотечний простір,
де головною ідеєю роботи стала ідея «Бібліотека – вхід вільний!». Сучасна
бібліотека – це система доступу до інформаційних ресурсів, комфортне
середовище, вільний доступ до мережі Інтернет, комп’ютерна та мультимеійна
техніка в достатній кількості, відкриті фонди сучасної літератури, цікаві форми
роботи, і, врешті-решт, освічений, усміхнений, сучасний бібліотекар.
Арцизська міська публічна
бібліотека. Нові меблі, 20 комп’ютерів, плазмовий телевызор, мультимедійні
проектори, є студія 3D-моделювання, втілюються нові проекти «Мобільна дискотека»,
«Поетична табуретка», сучасні тренінги, наприклад, «Профілактика емоційного
вигорання»; стара котельня перебудована на арт-галерею, у планах відкриття фонтану
та смарт-лавки. З 2 серпня цього року бібліотека офіційно є Пунктом проходження
іспитів на визначення рівня володіння державною мовою.
Балтська публічна бібліотека
міської територіальної громади. Започатковані проекти «Інтернет-старт»,
«Бібліотека – платформа для спілкування», реалізується відео-проект «Що читають
відомі та успішні люди Балтщини».
Позитивні метаморфози в
бібліотеках Куяльницької громади, які є популярними хабами цифрової освіти;
так, 24 бібліотекаря та 136 користувачів бібліотек пройшли навчання з цифрової
грамотності та отримали відповідні сертифікати. В рамках урочистостей до
30-річчя Незалежності України була презентована книга – краєзнавчий альманах «Ягорлицький
ключ», підготовлена працівниками публічної бібліотеки імені Євгена Чикаленка
Куяльницької сільської ради Подільського району. Книга видана під редакцією
директорки Світлани Дюгаєвої.
Завжди цікаво і сучасно відбувається
оновлена робота Ренійської, Саратської, Любашівської, Болградської,
Авангардівської, Кодимської, Татарбунарської, Тарутинської, Чорноморської імені
І. Рядченка, Маякської сільської та багатьох, збережених громадами, бібліотек.
30 бібліотек області стали
амбасадорами Музею української книги, створеного в Одеській ОУНБ імені М.С. Грушевського.
Саме юнацтву, дітям, молоді розповідатимуть професіонали-історики про роль
нашої держави в розвитку книговидання з кінця ХУ1 століття. Діти зможуть
побачити і самостійно роздрукувати сторінку Острозької Біблії на копії друкарського
станка Івана Федорова, використовуючи автентичну дерев’яну матрицю. Такі зустрічі
вже відбулись в м. Чорноморськ та с. Красносілка Красносільської територіальної
громади Одеського району.
За словами Олександра Ткаченка, кожна
громада має можливість оновлювати місцеві бібліотеки. Європа вже пройшла цей
шлях, бібліотеки в Європі не скорочувались, а оновлювались, бо там зрозуміли,
що бібліотеки є чи не найкращим засобом для прищеплення людям культури. Ще одна
важлива ідея, на думку міністра, те, що бібліотеки публічні і шкільні мають різні
функції, їх об’єднувати неможливо. Шкільні – сфера освіти, публічні – сфера
культури. Бібліотеки можна скорочувати, але згідно із законними вимогами, і
ліквідація бібліотеки ніколи не повинна бути самоціллю. А розуміння цього
повинно бути у голові куту, коли реалізується стратегія розвитку бібліотек та
державний проект промоції читання.
Всесвітньо відомий Пауло Коельйо сказав:
«Ми перетворимось у жменю праху, але книги, немов пам’ятники з заліза та каменю
зберігаються навіки». Можливо, саме ці слова зупинять руйнацію бібліотек і
стануть головними, коли реалізуватиметься у повному обсязі проект промоції
читання.
четвер, 21 жовтня 2021 р.
Культурне життя Одещини на сторінках преси. Вип. 8 (1-31 серпня 2021 р.)
Культурне життя Одещини на сторінках преси [Текст] : бібліогр. список / Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. Грушевського; від. інформації з питань культури, мистецтва та зв’язків з громадськістю ; [підгот. та комп’ют. набір І. А. Терзі-Руссу ; ред. О. М. Ласкевич ; відп. за вип. О. Л. Попова]. – Одеса, 2021. –
Вип. 8 (1-31 серпня 2021 р.). – 2021. – 12 с. ;
15х21. – 10 прим.: б.ц.
Читати та завантажити можна ТУТ
пʼятницю, 1 жовтня 2021 р.
Музей української книги в бібліотеці: інтеграція, прогрес, популярність
На прикладі діяльності бібліотеки розкривається значення
цієї інтеграції у межах реалізації державних програм з популяризації мови та
читання.
Читати та завантажити можна ТУТ
вівторок, 31 серпня 2021 р.
Культурне життя Одещини на сторінках преси. Вип. 7 (1-31 липня 2021 р.)
Вип. 7 (1-31 липня 2021 р.). – 2021. –
16 с.; 15х21. – 10 прим.: б.ц.
Читати та завантажии можна ТУТ
понеділок, 19 липня 2021 р.
Культурне життя Одещини на сторінках преси. Вип. 6 (1-30 червня 2021 р.)
Вип. 6 (1-30 червня 2021 р.). –
2021. – 12 с.; 15х21. – 10 прим.: б.ц.
Читати та завантажити можна ТУТ
четвер, 1 липня 2021 р.
Бібліотеки Одещини на сторінках преси : дайджест. Вип. 2(74) : [ІІ кв. 2021 р.]
Вип. 2(74) : [ІІ кв. 2021 р.]. – 2021.
– 12 с. – (На допомогу бібліотекарям) ; 15×21. – 40 прим.: б. ц.
Читати та завантажити можна ТУТ
понеділок, 28 червня 2021 р.
Методичне забезпечення бібліотечної діяльності. Вип. 17(19)
Читати та завантажити можна ТУТ
середу, 23 червня 2021 р.
Державний екологічний проєкт «Зелена країна»
Державний екологічний проєкт «Зелена країна» [Текст] : метод. лист щодо діяльності б-к за головними напрямками проєкту / Департамент культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одес. облдержадмін. ; Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. Грушевського ; [упоряд. Ю. С. Амельченко ; комп'ют. наб. Ю. С. Амельченко ; заг. редагування О. М. Ласкевич ; відп. за вип. О. А. Булгакова]. – Одеса, 2021. – 4 с. – 15х21,5. – 40 прим. : б.ц.
Читати та завантажити можна ТУТ
Культурне життя Одещини на сторінках преси. Вип. 5 (1-31 трав. 2021 р.)
Вип. 5 (1-31 трав. 2021 р.). – 2021. –
8
с.; 15х21. – 10 прим.: б.ц.
Читати та завантажити можна ТУТ
середу, 9 червня 2021 р.
Перелік відібраних бібліотек Одеської області, які отримають у 2021 році книги для поповнення бібліотечних фондів
Шановні
колеги-бібліотекарі!
Оприлюднюємо перелік
відібраних бібліотек, які отримають у 2021 році книги для поповнення
бібліотечних фондів!
Згідно з Порядком відбору, придбання та розподілу книжкової продукції до переліку відібраних бібліотек включаються лише ті бібліотеки для дітей, юнацтва та дорослих, які розміщені в містах або селах, селищах – адміністративних центрах об'єднаних територіальних громад, постійно пропагують українську книгу на власних вебсайтах або сторінках в соціальних мережах, активно проводять заходи популяризації читання і готові надавати державній установі "Український інститут книги" інформацію про книговидачу отриманих книжкових видань. Спеціалізовані бібліотеки для дітей включаються до переліку відібраних бібліотек в кількості не менше як 30 відсотків від загальної кількості відібраних бібліотек.
Від імені всієї бібліотечної спільноти Одещини щиро вітаємо наших колег-переможців!
Сподіваємось на вашу активну співпрацю з державною установою
"Український інститут книги", а головне - відповідати інформаційним
потребам користувачів ваших громад!
Всього книжки отримають
617 бібліотек України.
Повний список бібліотек
Одещини, які отримають у 2021 році книги для поповнення бібліотечних фондів
Підписатися на:
Дописи (Atom)