На сторінці "Бібілотечна скарбниця" можна прочитати електронний варіант журналу "Бібліотечна планета" та знайти іншу корисну інформацію

пʼятниця, 22 березня 2019 р.

Бібліотеки області та завдання підвищення рівня інформації з питань державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції України

Бібліотеки області та завдання підвищення рівня інформації з питань державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції України [Текст] : метод. лист / Упр. культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одес. облдержадмін. ; Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. Грушевського; [упоряд. Ю. С. Амельченко ; комп'ют. наб. Ю. С. Амельченко ; заг. редагування О. М. Ласкевич ; відп. за вип. О. А. Булгакова]. – Одеса, 2019. – 12 с. – 10х21,5. – 40 прим. : б.ц.


понеділок, 18 березня 2019 р.

Зустрічі в медіацентрі Рені


До Дня поезії, який щорічно відзначається в світі 21 березня, в медіацентрі Ренійської районної дитячої бібліотеки бібліотекарі вітали читачів - учасників Всеукраїнського конкурсу есе «Діти єднають Україну».

Книги на спогад про зустріч та подяки за написання есе отримали 7 учасників, які в своїх роботах найкраще виказали роздуми про нашу країну, про її сьогодення та бачення її майбутнього.
Бібліотекарі  для маленьких письменників провели бесіду з показом слайд-шоу "Україна надзвичайна" з цікавою інформацією про рекорди нашої держави, нашої області, нашого району, про всесвітньо відомі матеріали з української історії, географії, природознавства, досягнень науки, будівництва тощо.
Після читачів-дітей медіацентр зустрічав ренійських письменників і поетів, які завітали до нас на чергове засідання літературного клубу "Джерела". Керівник клубу Лілія Олейник ознайомила з планами клубу щодо друку творів наших авторів, розповіла про можливості спільних дій. На засіданні клубу привітання отримали учасники Міжнародного багаторівневого конкурсу ім.Дюка де Рішельє- їм було вручено заявки конкурсних робіт. Цього року ренійські автори також беруть участь в  конкурсі "Смарагдова ліра" , який запроваджений прикордонною службою країни, та запрошені на різноманітні фестивалі та конкурси.
За чаюванням наші літератори читали свої твори, ділились враженням прослуханого, шуткували та багато говорили про необхідність зустрічей та обміну позитивними емоціями.
Вітаємо всіх, хто полюбляє поезію, хто пише сам та цінує творчі пориви інших, хто небайдужий до мудрого слова, жаги душі до краси та філософії сердець з весняним святом Всесвітнім днем поезії! Пишаємося вами, бажаємо творчої наснаги, невтомності та вдячних читачів!






неділя, 10 березня 2019 р.

Що таке хештеги і як їх правильно використовувати?



В соціальних мережах до повідомлення (посту) додають спеціальні ключові слова (теги). З їх допомогою можна швидко знайти всі пости за певною тематикою.
Хоча хештеги використовуються вже давно, але багато хто не знає і не вміє ними правильно користуватися.





Що таке хештег і для чого він потрібен?
Хештег – це тег, який допомагає насамперед позначити пост ключовим словом. За допомогою таких тегів можна знайти всі записи про певному питанні.
Вперше хештеги стали використовувати в Twitter, але дуже швидко вони стали популярними і в інших соціальних мережах, таких як: Instagram, Facebook, Pinterest та ін.

Як правильно поставити хештег?
Щоб зробити звичайне слово хештегом, досить додати перед ним грати без пробілу: #слово. Слова пишуть підряд #мійхештег або з нижніми підкреслюваннями #мій_хештег.
Здається, просто. Але є нюанси, які слід враховувати:
  • якщо хочете зробити хештегом кілька слів, їх потрібно з’єднати нижнім підкресленням (#мій_хештег) або написати разом (#мійхештег), тому що сітка поширюється тільки на одне слово;
  • другий хештег додається через пробіл: #перший #другий;
  • писати хештег можна на будь-якій мові, але не можна використовувати тільки цифри (#777) або додавати пробіли (#мій хештег).
  • хештег не може бути однією буквою (#).

Як правильно додавати хештеги для підписок українською?
Хештег можна розмістити у будь-якому місці запису: на початку, в кінці, в середині тексту. Зазвичай додають в кінці повідомлення.
Додавайте хештеги, які несуть певний сенс – ключові слова або фрази, які відображають суть послання.
Не пишіть довгі хештеги – максимум 10-15 символів.
Не додавайте занадто багато хештегів до одного посту, щоб повідомлення було читабельним.
Не потрібно писати весь пост з допомогою хештегів: #ячитаю #статтюпро #хештеги.
Для україномовних користувачів використовуйте хештеги російською: не #seo, а #сео – тоді ваш пост побачать цільова аудиторія, а не іноземці.

Навіщо і для чого потрібен хештег?
Коли до слова додається #, воно автоматично стає гіперпосилання. Якщо клікнути по ньому, ви потрапите в пошуку та знайдете всі пости, в яких зустрічається цей хештег.
Швидкий пошук за ключовими словами – це основне призначення хештегів. Клікнувши по слову з гратами, ви переміщаєтеся в пошук і бачите список всіх постів, в яких прописаний цей хештег. Так ви зможете швидко знайти потрібну інформацію, що цікавить вас.
Виділяти головну думку послання – коли ви правильно використовуєте
Групувати інформацію за темами – додавайте до посту певні ключові слова у вигляді хештегу, щоб розділити їх за темами: #бібліотеки #книги 


субота, 9 березня 2019 р.

Хроніка Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. Грушевського. 2018 рік


Хроніка Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. Грушевського. 2018 рік [Текст] : інформ. бюл. / Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. Грушевського ; від. електрон. бібл.-бібліогр. інф. ; [підгот. О. А. Булгакова ; комп’ют. набір О. А. Булгакова ; худож. оформ. О. М. Ласкевич ; відп. за вип. О. А. Булгакова]. – Одеса , 2019. –  Вип. 1-4 (15). – 2019. – 106 с. ; 15х21. – 45 прим. : б. ц.









вівторок, 5 березня 2019 р.

Інформаційний звіт бібліотеки перед громадою за 2018 рік

Виступ директора  Одеської ОУНБ ім. М. Грушевського перед громадою, 05.03.2019
 
Директор бібліотеки Амельченко Ю.С.


       
Я маю честь розпочати звіт нашої бібліотеки перед громадськістю.
Сьогодні я бажаю розказати про все прекрасне и добре, що ми зробили минулого року. Я не буду говорити про недоліки і проблеми. Хай характеризують з усіх боків нашу роботу присутні наші друзі, партнери, читачі, наші керівники, спонсори – тобто громада.
Адже кожного місяця я аналізую нашу роботу на раді при директорі (ось тавтологія, але  від спец термінології нікуди не дітись), на якій збираються завідуючі усіма структурними підрозділами, і , кажу вам чесно - це не завжди приємні виступи.
Але сьогодні  мені хочеться сказати наступне : Від усієї душі я вдячна нашій зірковій команді, звертаю увагу – не команді зірок,  -  усьому бібліотечному колективу. Я вдячна нам за те, що ми змінюємось таким чином, як вимагає сьогодення.
Я хочу сказати може крамольну річ, але наукових бібліотек багато, а ми стали, як і позиціонували себе чи не десять років тому, «народною бібліотекою». Я вдячна вам тому, що ми, а мабуть практично уся бібліотечна спільнота Одещини, зрозуміла та взяла до практики  мою любиму тезу, яку висказав один з найбагатших людей світу , засновник  Space and Tesla, Ілон Маск: «…багатьом не подобаються зміни, але ми повинні навчатись приймати їх. Особливо , якщо альтернатива змінам – це катастрофа».
І так само, як Ілон впевнений в тому, що в недалекому майбутньому його автомобіль Тесла буде їздити червоними шляхами Марса, так і ми впевнені в великому майбутньому бібліотек, необхідних для громади.
Сучасні бібліотеки інтегровані в усі сфери життя людини і суспільства і це - єдина інституція, яка практично безкоштовно надає доступ до інформації, знань, всесвітнього культурного надбання і сприяє просвіті протягом всього людського життя.
До недавнього часу  бібліотечна спільнота стояла перед вибором:
  • Фізична чи віртуальна бібліотека
  • Бібліотека для індивідуума чи для спільноти
  • Бібліотека - зберігання колекцій чи творчість
  • Бібліотека – портал інформації та знань чи бібліотека – архів.

Вибір нашої бібліотеки забезпечив нашу діяльність в трансформованому вигляді, як  закладу необхідного мешканцям і бібліотекам Одеської області. Ми сказали тверде «ні» поступовому перетворенню на переобтяжену книгозбірню, яку успішно замінить Інтернет.
 Ми маємо змогу пишатись тим, що більшість одеситів говорять саме про нашу бібліотеку  як про «третє місце», після дому і роботи.
Ми стали не тільки інформаційним і просвітницьким центром, ми були і будемо методичним і координаційним центром для бібліотек області, але одночасно  ми стали модним  місцем зустрічі пересічної людини з письменником, бардом, лікарем, копом, культурно – дозвіллєвим і освітнім центром, приміщенням корисного проведення часу та саморозвитку кожного, хто прийшов до наших дверей. Символічно біля дверей кожного читача зустрічає посмішкою бібліотекар сектору обліку, назвемо її фея-першої зустрічі особи з бібліотекою.
 Я пишаюсь нашими головними показниками і вас закликаю до цих же почуттів.  Минулого року ми надали змогу отримати нашу гостинність 37 тисячам одеситів, які прийшли до нас  265 тисяч разів та користувались 752 тисячами  книг. Мені ще дуже сподобався такий показник, який , готуючись до зустрічі з вами, я вирахувала: читачем нашої бібліотеки є кожний 25-й житель міста.
Ми організували і здійснили  на високому професійному рівні більше 900 подій. Не заходів – а саме подій, до участі в яких залучились дійсно зацікавлені особи. За це ми подякуємо і читальному залу, і абонементу, в ВСКД, тобто усім відділам обслуговування користувачів.
За минулий рік наш півторамільйонний фонд поповнився 8.3 тисячами примірників, з яких 193 назви за державним проектом «Українська книга».
Сьогодні я дозволю собі від імені усіх наших читачів подякувати за своєчасне надходження та бібліотечну обробку нашим відділам, які відкривають шлях книги до користувача – відділам комплектування, обробки, книгосховища. До речі, відділ книгосховища ще й досі працює у умовах негідних для роботи, але робить усе, щоб книги не гинули. На жаль ,це – втрати ремонту 2016 року, які ми потроху, своїми силами виправляємо.
1668 книг ми отримали у подарунок від багатьох людей, що підтримують бібліотеку у нашому прагненні служити людині і суспільству. Дозвольте подякувати за різні дарунки наших друзів, за те що вони усі іменуються  почесним званням Меценати.
Я спеціально не називаю їх посади ,не афішую їх роль у громаді Одещини та держави. Як на мене – головне – вони друзі бібліотеки, яка є категорією вічності. Тобто пам'ять  та вдячність меценатам назавжди.  Це – Максим Степанов, Сергій Гриневецький, Юрій Маслов, Віталій Барвиненко, Дмитро Канєвський, Лілія Леонідова, Ольга Квасницька, та багато інших, анонімних і відомих. Їм усім низький уклін.
До речі, кожна презентація нової книги – це теж дарунок, і не тільки нова книга, але й багато нових читачів, які прийшли на творче побачення зі своїм улюбленим автором. Дозвольте подякувати за цей шлях до умів і сердець одеситів: Різникову Олексі, Галині Могильницькій, Богдану Сущинському, Андрію Альохіну, Дмитру Калинчуку, Роману Коцареву.
Нашу бібліотеку не обминають і дарують їй свої труди знані науковці  історики В’ячеслав Кушнір, Вахтанг Кіпіані, Тарас Гончарук, Тарас Вінцковський, філософи – Іна Голубович, Оксана Довгополова, Вахтанг Кебуладзе.
Наш колектив спромігся долучити до своєї діяльності, спрямованої на служіння громаді області , згідно нашій головній місії – інформація, популяризація, методичне забезпечення діяльності бібліотек регіону, - шановних партнерів:
  • Головне управління юстиції  в Одеській
  • академія  харчових технологій
  • національний політехнічний університет
  • національний педагогічний університет ім.. Ушинського
  • обласне відділення національної спілки письменників України
  • національний університет імені Мечнікова
  • театр музичної комедії
  • Український театр
  • видавництва: «Український пріоритет», «ДІПА», «Дух і Літера», «Астропринт».
  • музеї Одеси
  • училище культури і мистецтв ім.. Данькевича
  • театрально-художнє училище

Успішне існування бібліотеки визначає сьогодні баланс між пропозиціями для індивідуальних користувачів та послугами для місцевої спільноти і ми змінили фокус уваги від абсолютизації індивідуального користувача до досягнення мети стати жвавим, енергійним громадським ресурсом.
Сьогодні ми пропонуємо за допомогою активної методичної роботи, за результатами  соціологічних досліджень  величезній мережі з 769 бібліотек, які обслуговують населення  області , а 47 з яких працюють в нових незвичних умовах -  умовах  об’єднаних територіальних громад, звернути увагу на введення новацій, проектну діяльність, адвокаційну спрямованість, згуртування громадськості навколо бібліотечної роботи шляхом оновлення складу піклувальних рад, читацького активу.
Три щорічних семінари, вебінари, дистанційне навчання ., створення  методичних рекомендацій, аналітичних довідок , надання можливості  користуватись інформацією соціальних мереж, документами методичного блогу «Бібліотечному фахівцю», проведення показових заходів, спрямованих на ілюстрацію можливостей бібліотек територіальних громад у вирішенні державних завдань, наприклад збереження нематеріальної складової культурної спадщини. Яскравий приклад  - подія для Коноплянської публічної бібліотеки Іванівського району під девізом «Маленька територія – велике враження». За цю роботу ми вдячні науково-методичному відділу, відділу абонементу, науково-бібліографічному відділу.
Соціально-економічна цінність бібліотечної діяльності  оцінена світовою спільнотою, а ми намагаємось, щоб бібліотеки області поставили її в центрі уваги при проведенні щорічних звітів перед громадськістю. Та й самі наочно бачимо свою цінність для громади області .
З великим задоволенням ми сьогодні констатуємо, що бібліотеки області і природно наша бібліотека, включені у перспективні регіональні та місцеві цільові та комплексні програми:  «Молодь Одещини», «Національно – патріотичне виховання дітей та молоді», розвитку фізичної культури та спорту, розвитку туризму, підтримки і розвитку книговидання та засобів масової інформації та програми «Розумний регіон». З гордістю інформую, що завдяки її реалізації на базі бібліотек 14 районів створено «Медіа-центри», які залучать ще більше уваги мешканців до бібліотек і стануть величезною підтримкою в роботі щодо освітнього, інформаційного та духовного розвитку громад . А для нашої бібліотеки – вирішуємо завдання методичного забезпечення цих структур.
Дозвольте зачитати думку про нашу роботу бібліотек області.(Наташа)
З задоволенням повторюсь : наша бібліотека, позиціонуючи себе ще з початку незалежності нашої держави як «сама народна бібліотека», трансформуючи свій простір,  обрала своїм професійним гаслом тези: «Читач завжди правий» та «Чим менше табу, тим краще людині». А ще ми маємо певні успіхи, перетворивши головні відділи в затишні простори з яскравим дизайном.
Ми  приваблює читача не тільки багатющим зібранням літератури, його початок – сімнадцяте сторіччя – рідчайші, цінні  видання ( моя мрія і програма майбутнього нашу колекцію показати людям в умовах музею ) , але й можливістю користуватись комп’ютерними залами, точками доступу вай-фай, затишком диванів і крісел у зонах відпочинку, а якщо читачеві хочеться почитати влітку на свіжому повітрі ми створили і таку можливість – ми вже маємо літній читальний майданчик, який працює у відділі мистецтв.
В холі бібліотеки вабить до відпочинку кафе, яке ми не безпідставно назвали літературним. Ми постійно оновлюємо інформаційний стенд «Крокуємо бібліотечними заходами» і величезний стелаж «звільнених книг» - бук кросинг. Він постійно спустошується. Книги більше не частина  квартирного інтер’єру: вони подорожують світом і приходять до тих, кому вони конче потрібні.
У відділі персонального абонементу створено дитячий куточок. Коли мами та бабусі приходять з дітьми у малечі є можливість подивитись мультики, переглянути дитячі книжки – подарунки вдячних друзів бібліотеки. А відділ періодичних видань турботливо надає кожному актуальну інформацію в газетах і журналах
Ми роз’єднали тишу читальних залів з так званим новим бібліотечним конференц-залом,  де щоденно збираються поціновувачі нової сучасної книги, дуже сучасних лекцій, обговорень. Ми вдячні відділу ВСКД, що він творче і не боюсь цього слова терпляче відноситься до своєї місії – бути місцем спілкування.
В клубі «Зірки Одеси» (краєзнавчий відділ) об’єднали знавців Одещини – аматорів і професіоналів істориків. Подією ми назвемо іпрезентації краєзнавчих книг, і зустрічі зі знаними краєзнавцями, підготовку та традиційне видання календаря знаменних і пам’ятних дат Одещини.
В аматорському клубі «Літературний сад», що діє на абонементі , особи, закохані в паперову книгу мають можливість обговорити  поезію тих кого вже немає, згадати їх з доброзичливими бібліотекарями-ерудитами, або з молодими поетами, що навідують цей клуб.
Цього року ми згадаємо Ганну Ахматову. 130 років з дня її народження.. Минулого року аматорський клуб  присвятив засідання згадці про переклади її пронизливих віршів української мовою «Ахматова та Україна». Ось , наприклад, як музика звучить у вірші – присвяченому Володимиру Нарбуту, знаному поету – українцю, який народився у Чернігові ,а 1938 року загинув у ГУЛАГу (Колимський край ,14 квітня) :
Це всі вичавки неспання,
Це свічок кривих нагар,
Це найперший спозарання
Безлічі дзвіниць удар.
Це – Чернигів, це зігріта
Лутка в місячнім сріблі,
Це буркун, бджоляне літо
Порох, пітьма, жар.
Саме таким чином наша бібліотека   формує свою діяльність, враховуючи потреби, бажання і смаки всіх відвідувачів; пропонує безкоштовні, актуальні і різноманітні заходи. І працюємо ми за проектами. Основні проектні напрямки – літературно-мистецькі, освітні, соціальні, громадсько-патріотичні.
Літературна вітальня бібліотеки – наш абонемент, читальні зали, відділ соціально-культурної діяльності - запрошують читачів на презентації, автограф-сесії та зустрічі зі знаними письменниками, серед яких й лауреати Національної премії України імені Тараса Шевченка Василь Шкляр, Мирослав Дочинець, Володимир Рутківський, лауреат премії Джека Лондона та багатьох інших Богдан Сушинський та популярні письменники Андрій Курков, Бодан Коломійчук, Борис Херсонський, поет Андрій Хаєцький. Найбільшу зацікавленість мали презентації книги Василя Шкляра «Від «Чорного ворона» до «Чорного сонця», книги про долі вимушених переселенців «Знедолені? Нездолані!»,  книги Галини Могильницької «Імена», Руслана Горового «Конотоп - земля легенд», Олега Коцарева «Люди в гніздах», Дмитра Калинчука «Дівча в прицілі», Романа Кракалія «Три барви Дунаю»…
Бібліотека за допомогою волонтерів здійснює літературно-пізнавальний проект «Сучасна українська література через персоналії» Вже відбулись заходи проекту на теми «Патріарх української літератури Юрій Андрухович», «Сірий кардинал Юрій Іздрик», «Залізна леді Оксана Забужко», «Галицький лицар Юрій Вінничук».
Музичний салон – відділ мистецтв пропонує лекції по історії світового мистецтва, бавить любителів і авторської пісні – вечори пам’яті Володимира Висоцького, Булата Окуджави, і фольклорних виконавців – козацький народний хор української пісні «Козацьке Коло» під керівництвом Лариси Козловської, етногрупи «Medi Terra», і мега популярних виконавців – гурти «Друже Музико», «Без обмежень».
Вже п'ятий рік поспіль в партнерстві з компанією «Артхауз Трафік» відбуваються кіноклубні покази фільмів європейських кінофестивалів.
У межах освітньо-навчальних проектів діють курси з основ комп’ютерної грамотності для осіб пенсійного віку (з 2012 року); безкоштовні курси української мови; розмовний клуб з англійської, в т.ч. і з носіями мови, а також гурток для початківців, кружок «Ораторське мистецтво»
В партнерстві з факультетом журналістики НУ «ОЮА»  успішно  реалізовано проект «Відкритий університет», який об'єднав всіх бажаючих (незалежно від віку, досвіду, професії, хобі) вчитися кожен день, отримувати нові знання і досвід.
Вже третій рік бібліотека долучилась до проекту «Технологічна нація» – Всеукраїнського проекту з безкоштовного навчання основам комп’ютерного програмування одного з кращих в світі курсу Гарвардського університету.
У межах освітньо-пізнавальних проектів найбільш популярними є проекти «15х4» - лекції молодих учених та фанатів науки у форматі 4 лекції по 15 хвилин кожна та проект «ШрьодингерФест» - лекції про котів та для котів; зустрічі з Іллею Рейдерманом у Вільній Школі філософії і культури.
Соціальним напрямам сприяють проведення лекцій з медицини «Медицина розбірливим почерком» Святослава Лінникова –хірурга, викладача кафедри соціальної медицини, медичного права та менеджменту Одеського національного медичного університету. Люди у черзі пильнують цей захід, цю подію, і з зацікавленістю чекають на молодого вченого. Їх цікавлять нормативно-правові аспекти забезпечення лікувальних установ, страхова медицина, сімейні лікарі, організація медичного обслуговування мешканців похилого віку.
Реалізація Всеукраїнського просвітницького проекту «Я маю право!» та робота консультативного пункту фахівців Головного територіального управління юстиції в Одеській області з надання безоплатної первинної правової допомоги на базі бібліотеки – постійна, системна робота відділу юридичної літератури, який робить ще багато корисного на допомогу правовій освіті населення, допомагає у підготовці наукових робіт фахівців права, готує та видає актуальні бібліографічні покажчики, веде системну інформаційну роботу з використанням соціальних мереж з питань верховенства право, європейської інтеграції.
Громадсько-патріотичні проекти формують у відвідувачів почуття любові та поваги до своєї країни, до її героїв та захисників. В бібліотеці відбуваються зустрічі з військовими, з авторами книг про війну. Заохочуються акції , присвячені нашим вже традиційним святам. Мета цих акцій висока і державно значуща : популяризувати історію і сьогодення наших державних символів - національного прапору, гімну та герба. Наша бібліотека, як мабуть усі бібліотеки Одещини, ввела в традицію щороку на День Державного Прапора і День Незалежності України, 23 і 24 серпня, проводити яскраві літературно-музичні вечори та прикрашати простір навколо себе українською символікою; Вже прекрасною традицією для бібліотек Одещини  став збір книжок військовим – бібліотека українського воїна, її поповнення – це наше почесне завдання .
Творчі зв’язки з національно-культурними товариствами – польським, болгарським, білоруським, з радою національно-культурних товариств – це постійна робота відділу літератури іноземними мовами. Творчими методами, книгою, національним мистецтвом відділ сприяє вихованню у молоді поваги до багатонаціональної спільноти краю.
Маркетинг та банківська справа, порти та економіка –всі ці і багато інших сучасних тем головують в роботі відділу виробничої літератури.
Наша бібліотека стала однією з переможниць конкурсу , оголошеного українським культурним фондом, отримавши грантову підтримку на проведення виїзного зонального літературного фестивалю «Безмежність української книги». Телебачення, соціальні мережі зафіксували та інформували громадськість області і держави про свято в Любашівці. І я знову і знову бажаю подякувати зірковій команді за нашу перемогу. Це – Ольга Булгакова, натхненник, ум, нерви свята, Тетяна Подерська – режисер-постановник, сценарист та серце свята, Ніна Маловік – дзвінки, умовляння, переговорювання, Каріна Бондарчук – літературний квест, виставки, Тетяна Шилова, Лариса Чернігівська – виставки, охорона виставок, Наталья Усатюк – збір матеріалів, документи, Світлана Черненко – бухгалтерія, договори, Лана Чернявська – безліч фото, Олена Попова – преса, телебачення, реклама, Ольга Нагорнюк – письменники, локації, Олена Ласкевич – публікація усіх афіш, запрошень, подарункових наборів. Я ще раз від душі скажу: «Ми вдячні Анастасії Івановій та Алі Гайдайчук (Любашівка) , які без слів та без ніяких капризів  допомагали команді. Та, що там, були членами команди». І усі райони півночі області, які від усієї душі везли вироби ужиткового мистецтва, фотографії для стенда «Маленька територія – велике враження». А які наїдки та напитки  доповнювали виставку «З бабусиної записної книжки – до столу» Це – окрема розповідь. Книга переможців літературного конкурсу «Одеський слово грай» – ще одне яскраве підтвердження успіху події за допомогою Одеської спілки письменників.
А зараз продовжу: наша місія – надання оперативної та достовірної інформації за допомогою  довідково-пошукового апарату, сучасних  інформаційних технологій. Всі ці послуги суто бібліотечні не робляться самі собою.  Це наша бібліотечна гордість, каталоги та картотеки традиційні та віртуальні. І успішно, і з любов’ю виконують цю роботу наші відділи науково-бібліографічний, інформаційно-довідковий, електронної бібліографії, обробки літератури і організації каталогів. Та ще й до їх кропіткої праці додався перехід на УДК, допомога в цьому напрямку бібліотекам області.
Ми вирішуємо достатньо нові для себе питання. Це всього третій рік  робота щодо оцифрування рідких і цінних краєзнавчих книг і створення електронної бібліотеки «Одеський край: знаю, пишаюсь». Цією, скажемо, елітною роботою займаються відділи краєзнавчої літератури та електронної бібліографії.
Постійно креативно працює над організацією фонду рідких та цінних видань, дослідженням його змісту та складу Ірина Довганюк.
Довідково-інформаційний відділ надав 18 тисяч довідок користувались електронною довідкою понад сотні осіб. Підготовлено 4 наукових бібліографічних покажчики. Користувались нашими  блогами та сайтом більш 100 тисяч користувачів..
Практично на завершення слід подякувати нашим спеціальним службам -  бухгалтерії та адміністративно-господарській частині, які безперебійно забезпечують наше щоденне комфортне буття. А художнику ми вдячні за яскраве і своєчасне оформлення та за нашу перемогу у Всеукраїнській виставці «Читай зі смаком»
В цьому році ми продовжуємо реалізацію найголовніших державних завдань і, працюючи у руслі своєї місії – накопичення фондів, інформації, їх збереження та надання своїх ресурсів у користування громаді, ми спрямовуємо свою діяльність – діяльність сучасної бібліотеки на вирішення завдань – стати дійсно мультисервісним закладом.
«Бібліотека : час змін, час дій. Будемо гідно служити громаді і Його Величності Читачеві.


Начальник Головного територіального управління юстиції в Одеській області  Сауляк Р.В.


Содиректор Одеського культурно-мистецького центру «Інститут Конфуція» Південноукраїнського національного педагогічного університету імені Ушинського, декан факультету іноземних мов, доцент, доктор педагогічних наук Попова О.В.

Заслужений працівник культури України Подерська Т.А.


Лауреат премії Гран-прі Міжнародного конкурсу вокалістів, солістка Одеського академічного театру музичної комедії імені Михайла Водяного Ліза Дюльгер


неділя, 3 березня 2019 р.

Роз’яснення щодо вилучення з бібліотечних фондів творів, що містять комуністичну символіку


Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» символікою комуністичного тоталітарного режиму є, в тому числі, зображення, написи, присвячені особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, радянських республік, органах влади та управління областей, міст республіканського підпорядкування, працівникам радянських органів державної безпеки всіх рівнів, а також зображення гасел комуністичної партії та цитат вищезазначених осіб.






Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 4 вищезазначеного Закону заборона використання символіки комуністичного тоталітарного режиму не поширюється на випадки використання такої символіки «в експозиціях музеїв, тематичних виставках, Музейному фонді України, а також бібліотечних фондах на різних носіях інформації».
З огляду на це, Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» вилучення будь-яких творів або авторів з бібліотечних фондів, у тому числі галузевої літератури, у якій згадуються рішення керівних органів комуністичної партії або містяться цитати діячів комуністичної партії та радянських органів влади та управління, не передбачено та не вимагається.
Вилучення з бібліотечних фондів конкретної бібліотеки будь-яких творів, а так само внесення творів до Державного реєстру національного культурного надбання, створення їх страхових копій тощо здійснюється виключно на загальних підставах, передбачених статтями 15-18 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», у порядку, встановленому Міністерством культури України.

Матеріал офіційного сайту Українського інституту національної пам’яті ТУТ

четвер, 28 лютого 2019 р.

Ренійська бібліотека взяла участь у проекті «ПУЛЬС»


Ренійська районна дитяча бібліотека та громадська організація «Ренійська районна організація «Наше наследие» вже третє пройшли конкурсний відбір на участь у проекті «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС), що виконується Асоціацією міст України (АМУ) у партнерстві з Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) для бібліотек та громадських організацій України.


Серед учасників дводенної зустрічі «ПУЛЬС. Перезавантаження 3.0», що відбулась 27-28 лютого 2019 року в Києві, були 150 представників 71 громади з 17 областей України, серед яких Єлісейцева Ірина - головний бібліотекар Ренійської районної дитячої бібліотеки, та Галина Згурська - голова Ренійської ГО «Наше наследие».

Під керівництвом провідних експертів з питань децентралізації проведено тренінги, зустрічі, навчання, обмін досвідом, цікаві знайомства, поради, отримані унікальні матеріали, що стане в нагоді при плануванні роботи в проекті на місцях.
Умовами проекту передбачена спільна, командна робота бібліотек та громадських організацій задля інформування населення щодо подій в країні, про впровадження реформ, досвід громад і людей, які стануть у нагоді всім мешканцям, хто піклується за налагодження співпраці з владою, громадськістю, ЗМІ.
На тренінгах отримано корисний досвід щодо налагодження комунікаційних зв’язків, взаємодії в громаді на всіх рівнях, діалогів та обговорень, висвітлення процесу децентралізації, залучення грантових коштів, розробці та реалізації проектів у громадах, підвищення соціальної активності.
Крім навчання, представники громади мали можливість поспілкуватися з фахівцями Асоціації міст України, Міністерства культури України, обговорювали сьогоденні проблеми бібліотек, реформи в різних сферах життя, вчилися налагоджувати контакти та взаємодію, висвітлювати свою роботу з адвокації бібліотек, посиленню ролі бібліотекаря, його активної діяльності та залучення громадян до суспільного життя.
Всі отримали нових друзів, з якими вже ведуться листування, обміни думками, світлинами, спогадами, планами на майбутнє, що неодмінно допоможе в роботі бібліотеки задля нашого читача і покращення якості життя в громаді.