Центральна районна бібліотека
Витоки заснування
нашої бібліотеки починаються ще з кінця ХІХ ст.
У 1882 році гімназисти Ананьївської
чоловічої гімназії (тепер ЗОШ – гімназія І-ІІІ ст.) організували гурток,
метою якого було збирати книги і таємно влаштувати бібліотеку. Вони мали
сприяти саморозвитку учнів гімназії та надавати допомогу в читанні книг жителям
Ананьєва. Була створена каса, куди збирали кошти на купівлю книг.
В листопаді 1882 року
нелегальна бібліотека була виявлена начальством гімназії у учня Я.Фотеля, всі
книги були конфісковані, а його самого виключено з гімназії. Але потім, влітку
1884 р., бібліотека знову була відновлена – це була бібліотека братів
Косинських, а каса для збору грошей на купівлю нових книг знаходилась у його
друга Томашевського.
Хоча, на перший погляд, забороненої літератури в бібліотеці не було, проте
жандармське управління виявило і заборонило 146 книжок.
Бібліотека Ананьївської гімназії
відіграла величезну роль у вихованні читацького інтересу інтелігенції міста.
Фонд бібліотеки налічував більш ніж 5 тис. примірників книг. Там було багато
творів Т.Г. Шевченка, М.В. Гоголя, Ф.М. Достоєвського, О.В. Кольцова, О.Ф.
Писемського, а також журнали «Современник», «Отечественние записки», «Нива»,
ліберально-народницька газета «Неделя», унікальні праці з історії, географії,
біології, геології, хімії, виданням 1784,1803... Також були книги з історії
Франції, Німеччини, Англії, Ірландії, Південної Америки.
Меценатом постачання книг і коштів гімназійній бібліотеці у 1885-1895рр був
Євген Варлампійович Чикаленко, наш
земляк, видатний суспільно-культурний діяч України.
З 1918 р. гімназія стала
загальноосвітньою школою, відповідно залишилась в ній і бібліотека.
В 1919 р. в м. Ананьєві
і Ананьївському повіті розпочалось культурне відродження : створюються хати –
читальні бібліотеки . В першій бібліотеці Ананьєва уже наприкінці
1920р.налічувалось біля трьох тисяч примірників книг, були ще журнали і газети.
Частину фонду складали книги, передані з колишньої гімназійної бібліотеки, а
також багато книг, які надали відомі заможні люди міста, такі як: лікар Гінді
А., підприємець, міський голова Конях ін О.О., вчителька Унтілова З.В.
На основі фонду цієї бібліотеки в 1930
р. створюється міська бібліотека, тільки вже на іншому місці, вул. Радянській,
29 (це приміщення на сьогодні не збереглося).
На жаль, німецько-фашистські загарбники під час Великої Вітчизняної війни
заподіяли великої шкоди культурним
цінностям нашої держави, у тому числі й бібліотечним фондам. Майже
повністю фашистами був спалений фонд колишньої гімназійної бібліотеки. Ті цінні
книги , що не вспіли згоріти під час пожежі, врятували місцеві жителі. Щодо
міської бібліотеки, то під час окупації в 1941 р. вона була евакуйована.
Після визволення м. Ананьєва та району в
березні 1944 р. міська бібліотека відразу почала працювати . велику допомогу
у відбудовчій роботі бібліотеки виявили місцеві жителі. Вони зносили сюди
врятовані від пожару бібліотечні книги, приносили особисто свої.
Після війни її фонд складав більш ніж 25000 примірників.
До 1946 р. він
об’єднував літературу для дорослих читачів та дитячу.
А з жовтня 1946 р. фонди
роз’єднали , утворилася окрема бібліотека для дорослих , на що вказує
свідоцтво.
Корисну допомогу бібліотеці для дорослих надав Меделович М.О., вчитель
колишньої чоловічої гімназії, а потім загальноосвітньої школи. У 1946 р. він
передав свою велику домашню бібліотеку, а також деякі книги шкільної
бібліотеки.
У 1969 р. бібліотека для
дорослих була переведена в інше приміщення на вул. Радянській, 49 (нині вул. Незалежності,
49), де знаходиться і по сьогоднішній день.
Цікава історія цього будинку. Ще з другої половини ХІХ ст. він належав
території Ананьївської чоловічої гімназії. До революції 1917 р. в ньому жив
директор гімназії, а після – тут знаходились спальні корпуси: спочатку дитячого
будинку, потім інтернату. Ще досі в кімнатах збереглися колишні 2 груби з
чудовим ліпленням та керамічними плитками.
В 1974-1980 рр. ЦК КПРС доручив Раді Міністрів
союзних республік, обласним виконкомам Рад депутатів трудящих провести централізацію
масових бібліотек єдиної системи з єдиним книжковим фондом.
В 1980 році в Ананьївському районі була розпочата
робота над зведеним АК всіх бібліотек району.
Першим директором бібліотеки для
дорослих була Заливанська Олімпіада Павлівна, після неї з 1951 по 1982 рр. 31
рік – Базелюк Поліна Григорівна. Під час її керівництва період 1980 р.
відбулась централізація бібліотечної системи, внаслідок якої ЦРБ стала
координаційним та методичним центром для бібліотек району. Починати було важко
– грубки диміли, стелі падали, підсобних приміщень не було – і ще й новизна
централізації.
З 1977 р. заступником директора по роботі з дітьми працювала Заврадинська
Ельвіра Іванівна, а в період 1997-2004 рр. директором Ананьївської ЦБС.
Висококваліфікований спеціаліст, працездатний і вимогливий керівник,
незаперечний та заслужений авторитет серед колег.
Зубкова Таїсія Ігнатіївна свою трудову діяльність починала з посади
бібліотекаря. Та пройшов час, і Таїсію Ігнатівну за її професійні якості,
вміння контактувати з людьми, небайдужість до проблем закладів культури
призначають директором ЦБС, де вона проробила 3 роки (1983-1986 рр.), а згодом
і завідуючою відділом культури.
Зубкова Таїсія Ігнатівна говорила: «Для меня лично , библиотека – это духовная пища, источник
пополнения своих знаний, чтобы быть в курсе книжных новинок».
Як правило, з віком людина поволі «зменшує оберти», прагне до більш
спокійної, необтяжливої роботи. Стосовно Таїсії Ігнатівни, навпаки, створюється
враження, що вона з роками лише додає у своїй праці: не втомлюється вчитися,
освоює нові сфери бібліотечної діяльності та вчить інших з питань, необхідних
для ефективної роботи бібліотеки.
Всього в Ананьївській централізованій бібліотечній
системі на 1980 рік працювало 68 бібліотекарів, з них - 16 в районній
бібліотеці.
Районна бібліотека поділялась на:
- відділ обслуговування читачів (абонемент і читальний зал);
- відділ комплектування та обробки літератури;
- методично-бібліографічний відділ;
- відділ організації і використання єдиного книжкового фонду.
Справжніми професіоналами в бібліотечній справі були директор ЦБС Білоус Тетяна
Іванівна, яка пропрацювала 36 років в бібліотеці та бібліограф ЦБС – Граб Ірина
Гаврилівна – 12 років. Адаменко Людмила Никифорівна працювала тут 36 років, з
них – 6 років директор ЦБС. Енергійна, цілеспрямована, наполеглива,
оптимістична Людмила Никифорівна віддає все тепло своєї душі улюбленій бібліотечній
справі. Ділові зв’язки, активна участь у численних конференціях, семінарах та
інших заходах, у тому числі обласного рівня, зробили її ім’я відомим і за
межами району.
В методико-бібліографічному відділі довго працюють методистами Мунтян Ірина
Вільгельмівна (з 5.01.1988), Чміль Галина Семенівна (22.10.1979 – 1997), Середа
Галина Федорівна (12.11.1990 - 1997 р.), Граб Ірина Гаврилівна (06.1982 р. -
18.11.1993).
Людина виняткової скромності Чміль Галина Семенівна свою бібліотечну
діяльність розпочала з 1979 року. Галина Семенівна – не кабінетний працівник,
вона постійно перебуває у русі, виїзди на село, методична допомога районній бібліотеці
та бібліотеками – філіалам району, обізнаність до найменших тонкощів з
бібліотечною діяльністю та притаманний їй творчий підхід до справи втілилися в
її характері.
Професіоналізм і талант бібліотекаря та методиста принесли Середі Галині
Федорівні заслужені визнання і повагу бібліотечних працівників, читачів.
Завдяки ентузіазму та наполегливості здійснювала виїзди в бібліотеки району,
надававши методичну допомогу.
В районній бібліотеці обслуговували читачів багато років Калінін Іван
Макарович, Роганов В’ячеслав Михайлович, Панасюк Діна Михайлівна.
В відділі комплектування, який був створений в 1980 році, працювали
Алексєєва Галина Іванівна, Орищенко Юлія Семенівна, Холодюк Олена Миколаївна,
бібліотекарем та зав. відділу комплектування Чебан Тетяна Іванівна (з 1 серпня
1980 р.).
Працювали також в центральній районній бібліотеці Климчук Надія Іванівна (з
19.06.1984 р. - заступник директора ЦБС, зараз заступник директора по роботі з
дітьми) , Климчук Олег Павлович, Лазаренко Людмила Арсентіївна, Граждан Раїса
Олексіївна, Зарицка Наталія Леонідівна, Покотило Ольга Василівна.
Спільна продуктивна праця колективу дозволила бібліотеці стати одним із
авторитетніших культурно – освітніх закладів міста.
На
період 1980 року обслуговувалось в районній бібліотеці 3450 читачів, книговидача
становила в районній бібліотеці - 69043 книг; в філіалах - 504000. Фонд райбібліотеки нараховував - 34860 книг.
В
філіалах фонд становив 385017 примірників, а в дитячій бібліотеці – 34400 книг. Бібліотеки почали тримати тісний зв'язок з трудовими
колективами різних організацій, краще стали інформуватися досягнення науки і
техніки, передовий досвід.
Покращився
матеріальний стан бібліотек. Майже в кожній бібліотеці був програвач –22, діапроектор, а в великих
бібліотеках – телевізори (24).
Придбані нові столи, стільці, стелажі і інший
бібліотечний інвентар.
На
період 1985 року в Ананьївському районі
функціонували 41 бібліотека з книжковим фондом понад 552476 примірників.
В
сільських бібліотеках вводяться платні послуги: в ЦРБ проводиться продаж книжок
з обмінного фонду.
На період 1990 року в ЦБС працює всього 65
чоловік , з них 3 - з вищою освітою, в т.ч. 1 - в районній, 22 - з середньою
бібліотечною освітою.
Всього
охоплено книгою 69% дорослого
населення, 100 % дітей; створено 7 клубів за інтересами; 58 бібліотнечних пунктів; 13 бригадних абонементів.
В 1991 році проведено переінвентаризацією бібліотечного фонду,
запроваджуються в життя нові звичаї та обряди (раніше забуті), відроджується
духовність, тощо. Для популяризації книги проводяться такі масові
заходи: уроки народознавства, вечори української пісні, дискусії, діалоги,
уроки історії, уроки пам'яті, дні милосердя, гри-мандри, виставки-дискусії,
вечори-спогади, свята сіл.
Станом на 1994 рік фонд Ананьївської ЦБС
нараховував 482800 примірників.
В 1995 році при районній
бібліотеці створений історико-краєзнавчий клуб «Ананій», що висвітлює багаті та
цікаві історичні сучасні події нашого міста.
Бібліотекарі беруть участь у
проведенні масових заходів в рамках різних оглядів-конкурсів. Члени клубу
"Ананій" збирають газетні матеріали
про місцевих жителів та історичні події Ананьївщини.
На
основі цих матеріалів методистом централізованої
бібліотечної системи Чміль Галиною
Семенівною виготовлено альбом "Мій край – моя
історія жива" 10 березня 1999 року.
У 1998 році було розформовано обмінно-резервний фонд
Ананьївської ЦБС і частина його книг була передана в районну бібліотеку.
Протягом 1997-98 рр. були три крадіжки бібліотечного
фонду. Після цього через деякий час на дерев’яних вікнах бібліотеки були
встановлені залізні грати.
В 2003 році придбано один комп’ютер, який встановлено в методико-бібліографічному
відділі. Зав. МБВ Мунтян І.В. завжди надає допомогу 29 бібліотекам-філіям і, в
т.ч. в великому обсязі центральній районній бібліотеці. Методико-бібліографічна діяльність
ЦРБ зосереджується не тільки на методичному забезпеченні, але й у практичній
площині.
Проводяться семінари, наради з актуальних питань
бібліотечної роботи, дня фахових знань, дні відкритих дверей, методичні дні,
стажування працівників БФ у підрозділах ЦРБ та РДБ.
2003 р. У 32 населених пунктах, де проживає 32619 чоловік
населення, діє ЦРБ, РДБ, 27 стаціонарних сільських БФ. В м.Ананьєві – 9476 жителів.
Забезпеченню бібліотек кращими творами
національної і світової літератури, довідковими і краєзнавчими виданнями
сприяли програма “Українська книга”, “Державна Програма забезпечення розвитку і
функціонування української мови”, акція “Подаруй книгу бібліотеці”.
В 2005 році в районній бібліотеці відбулося зміни
в її керівництві.
В серпні 2005 року директором Ананьївської районної
бібліотеки була призначена Волочан Тамара Андріївна. Цим же
наказом Покотило Ольгу Василівну було
звільнено від обов'язків директора бібліотеки, яка працювала з 4.09.2004 до 11.04.2005 року.
Бібліотека
для Волочан Тамари Андріївни ввійшла в життя з 1993 року. Завдяки
толерантності, чесності, порядності, поваги і любові до навколишніх працювала
злагоджено та кваліфіковано. Всю свою
ініціативу , творчу енергію вона спрямувала на покращення бібліотечного
обслуговування. Завжди сумлінно ставиться до своїх обов’язків.
Завдяки Тамарі Андріївні, в 2010 році був зроблений ремонт у приміщені
бібліотеки. Дерев’яні вікна замінено на євро вікна в методико-бібліографічному
відділі, читальному залі, абонементі, частково встановлено жалюзі та замінені
поли з дерева на лінолеум.
Центральна районна бібліотека є методичним та інформаційним центром для 27
сільських та однієї міської бібліотек – філіалів.
Універсальний за змістом фонд бібліотеки нараховує на 01.01.2017 р. - 25113 примірників книг, передплачувалось близько 957 примірників періодичних
видань (з 2013 року - не передплачується) . Щорічно бібліотеку відвідує понад
3006 читачів, а щоденне відвідування складає понад 50 чоловік.
У структурі бібліотеки 5 відділів, в яких кількість кадрів складає 10
кваліфікованих бібліотекарів.
У читальному залі зібрано найбільш цінну літературу для навчального
процесу, самовиховання, збагачення кругозору. Також читальний зал надає
можливість користуватись усім фондом бібліотеки, у т.ч. довідковими та цінними
і рідкісними виданнями.
Зав. відділу обслуговування - Ротар Лідія Іванівна (працює в ЦРБ з 7
вересня 1987 р.) надає допомогу читачам у виконанні складних запитів за
допомогою фонду бібліотеки, знайде для читачів найдорогоціннішу, найцікавішу
книгу, проводить з читачами індивідуальну роботу, засновану на вивченні
типології як особистості користувачів, так і їхніх інтересів та інформаційних
потреб, проводить різноманітні масові заходи.
Бібліотекар Біб Валентина Іванівна (працює з 2003 р.) допоможе підібрати
необхідний матеріал для написання рефератів, доповіді, творів.
Абонемент для дорослих читачів надає можливість вибрати книги з різних
галузей знань. В виборі книг допомагала читачам бібліотекар Сокольвак Ольга
Олексіївна, яка працювала в бібліотеці з 3 вересня 1980 р. по 5.03.2012 р.
Після неї дорослий абонемент очолювала Переман Світлана Миколаївна, яку в
2017 р. замінила Черниця Світлана Іванівна, а почала вона бібліотечну
діяльність бібліографом з 10.01.2011 року.
Абонемент містить фонд відкритого доступу, виставки літератури. Любителі
детективів та історичних романів, фантастики та пригод знайдуть книгу на
будь-який смак.
Юнацька кафедра. Тут обслуговуються читачі віком 15 - 21 років. В цьому
відділі читач отримує літературу універсального напрямку. Урсул Галина
Борисівна (працює з 17 листопада 1993 р.) вивчає їх запити та інтереси з метою
надання їм допомоги в навчанні, самоосвіті, виборі професії, підвищенні
професійної майстерності, духовного та естетичного розвитку.
Відділ комплектування та обробки літератури комплектує та обліковує
книжковий фонд центральних бібліотек та бібліотек-філіалів централізованої
бібліотечної системи району. Зав. відділу комплектування працює Терещенко
Тамара Василівна (працює з 6 липня 2002 р.) та бібліотекар Переман Світлана
Миколаївна (працює з 10 січня 2011 р.) комплектують книжковий фонд бібліотек,
займаються систематизацією та бібліографічним описом документів, обліковують та
зберігають фонд.
Методико-бібліографічний відділ організовує методичну, консультативну та
практичну допомогу з питань бібліотечної справи. Відділом завідує Мунтян Ірина
Вільгельмівна з 9 березня 1988 року, яка професійно організовує для
бібліотекарів бібліотек-філіалів конференції, семінари-практикуми з актуальних
питань, а також допомагає в проведенні масових заходів. Організує та координує
діяльність бібліотек.
Бібліографом 5 років (14.08.2003 р. - 18.01.2007 р.) працювала Кармазіна
Катерина Миколаївна, 6 років Вербицька Інна Сергіївна (з 22 січня 2007 р. по
19.12.2013 р.), зараз Волочан Тамара Андріївна, які надавали та надають
інформацію читачам, спеціалістам про нові надходження книг у бібліотеку.
Влаштовують Дні інформації, складають інформаційні списки літератури,
створюють рекомендаційні покажчики літератури. Проводяться бібліографічні
огляди, які являються розповіддю про нові надходження книг та показом книг
читачам. Завдяки бібліотечним урокам читачі мають змогу поповнити свої знання
про роботу бібліотеки, її основні функції, самостійної роботи з книгою, картотеками,
довідковими виданнями. На замовлення читачів складаються складні списки
літератури, здійснюється підбір матеріалів до контрольних та курсових робіт.
На жаль, з кожним роком зменшується кількість нових надходжень, як книг,
так і періодичних видань.
У своїй роботі бібліотекарі активно співпрацюють з освітніми закладами
міста, районним юстиції, історико-краєзнавчим музеєм, центром зайнятості,
районним Будинком культури, Будинком дитячої творчості, школою естетичного
виховання та іншими. Головним завданням бібліотеки є реалізація державних,
обласних програм, бібліотечно-інформаційне обслуговування користувачів,
впровадження нових форм роботи, сучасних інформаційних технологій, сприяння
відродженню та збереженню національних, культурно-історичних традицій краю,
розвиток творчих здібностей користувачів, підтримки інтересу до читання.
Велику роботу проводить ЦРБ з популяризації краєзнавчої літератури, яка
зібрана в читальному залі в етнографічно-краєзнавчому кутку.
Також в ЦРБ функціонує Публічний центр регіональної
інформації, за допомогою якого населення міста та району отримує інформацію
щодо рішень законодавчої і виконавчої влади, з питань культури, економіки,
фінансів, охорони здоров’я, соціального захисту.
Бібліотеки району спрямовують свої зусилля на забезпечення
інтеграції в світовий інформаційний простір, надають інформаційні послуги
владним, підприємницьким структурам, виробничим та комерційним організаціям,
діловим людям, здійснюють інформаційне забезпечення навчально-виховного
процесу.
На
кінець 2016 року в ЦРБ є 1 комп’ютер та 1 принтер.
У вересні 2016 року директором призначено Мойсей Ольгу
Олександрівну.
Бібліотека на селі є найбільш доступним культурним
закладом для місцевої громади і виконує чимало місій. Це своєрідний довідковий,
інформаційний та освітній центр та місце реабілітації соціально незахищених
прошарків суспільства.
Сільська бібліотека як соціокультурний феномен сьогодні
анітрохи не менш значуща, ніж навіть найбільша наукова бібліотека. Наразі
сільська бібліотека виконує дуже багато функцій – освітню, соціальну, дозвіллєву,
розважальну, культурно-просвітницьку, меморіальну, історико-краєзнавчу,
музейну. Сільські книгозбірні є осередками національної культури, народних
традицій і звичаїв, вивчення історії свого села. Вони виступають своєрідними організаторами спілкування
селян, сприяють підвищенню їхньої духовної культури.
Бібліотека-філія с. Пасицели
Пасицельська бібліотека-філія відкрилась у 1965 році. Бібліотека
знаходиться в приміщенні сільського клубу, її площа становить 42 м2 .
В той час бібліотекарем працювала Плугова Павлівна Григорівна. Багато уваги
вона приділяла дошкільнятам і школярам, проводила масові заходи, книжкові
виставки. Разом з завклубом Чабаненко Р.П. проводили святкові концерти,
влаштовували виступи передовиків виробництва. Павліну Григорівну добре знають і
механізатори, і тваринники. Адже на польовому стані, на фермах видавала книги
прямо на робочих місцях в бібліотечних пунктах. Павліна Григорівна приймала
активну участь в організації сільських культурних заходів. Вона відповідальний
працівник, чудовий організатор і просто приємна добра людина.
Наступницею Плугової П.Г. була Чабаненко В.А. Вона пропрацювала приблизно 8
років. Потім бібліотекарем стала Бордюжа О.В. Вона працювала з 2008 по 2010
роки. У лютому 2010 року бібліотекарем стає Фаркош О.П. Книжковий фонд складав 10273
книги.
В сучасному світі знижується прагнення людей до читання, тому головним
завданням бібліотекаря є привчити односельчан до читання.
Бібліотека-філія с. Кохівка
За переказами старих людей бібліотека розпочала свою роботу в 1947 році.
Розміщена вона була в старенькому клубі, який в селі називали «джурікова хата».
На той час в селі не було бібліотекаря, тому книги видавав завідувач клубом
Адаменко Іван Федорович. Це був молодий чоловік, який щойно повернувся з
фронту. Книг було не багато, всього дві шафи, в яких налічувалось 350 книг, але
люди охоче йшли читати. В 1952 році бібліотеку перевели в стару контору де
бібліотекарем працювала Гуменюк Валентина Іванівна.
В 1955 році на посаду бібліотекаря стала Коваль Валентина Ісідорівна.
Пропрацювала вона в бібліотеці до 1960 року. В 1960 році в село приїхала молода
дівчина Адаменко Людмила Никифорівна, за фахом бібліотекар. Вона прийняла
бібліотеку від Коваль В.І.
На той час фонд бібліотеки складався з 4,5 тисяч книг. В 1965 році було
збудовано Будинок культури та сільську Раду де було виділено кімнату для
бібліотеки 38 м2 .
Адаменко Людмила Никифорівна пропрацювала в бібліотеці до 1974 року. З 1974
року по 1977 рік бібліотекарем працювала Скоріщенко Антоніна Петрівна. З 1977
року по 1979 рік бібліотекарем була Литвиненко Тетяна Павлівна. З 1979 по 1981
рік - Козирева Наталія Петрівна. Потім вона пішла в декретну відпустку, і
бібліотеку прийняла Буркан Надія Іванівна, яка працює по теперішній час.
На той час книжковий фонд бібліотеки складав 12 тис. 800 книг.
Бібліотека обслуговувала 500 читачів з книговидачею 10000 книг. При
сільський бібліотеці було обладнано читальний зал. Бібліотекою на той час
передплачувалось більше 30 примірників газет та журналів.
У 80-90 роках в бібліотеці можна було прочитати газети, журнали, подивитись
телевізор, обмінятися новинами колгоспу.
При бібліотеці були два обмінні бібліотечні пункти: це «Тваринницька ферма2
та «Тракторна бригада». Там проводився обмін книг та журналів, випускались «Блискавки»,
«Досвід передовика», також проводились лекції та бесіди.
На даний період бібліотека обслуговує 300 читачів з книговидачею 6000 книг.
Також бібліотека проводить масову роботу серед читачів: бесіди, книжкові
виставки, літературно-музичні вечори, бібліографічні огляди.
В 2009-2010 роках було проведено 76 масових заходів. Оформлені книжкові
виставки: «Була війна» (до Дня Перемоги), «Дім, де зібрано мудрість віків»,
«Живи, міцній та квітні, державо!», «Щоб вам служилось добре на Вкраїні».
Години пам’яті – «Трагедія Крут», «Чорнобиль – рана України», «Трагедія
Українського народу (до дня пам’яті жертв Голодомору)».
Бесіди «Козацькі слова в серцях у нас», «Нам без книг ніяк не можна», «Милосердя
йде від серця», «Живи й працюй в Україні», «Писанка – символ життя». Зустріч з
ветеранами «Шляхами мужності та слави», літературно-музичні вечори «Все до
серденки матері горнеться», «Мати - символ добра на землі».
Бібліографічні огляди «Моя Україна демократична і вільна, я з нею пов’язую
долю свою», «Пройшли роки, а пам’ять не згасає», «Краєзнавство – наука про
Батьківщину», «Мир і дружба не диво, або знай свої права».
Активними читачами бібліотеки є Шевченко Любов Данилівна, Шевченко Інна,
Продан Людмила, Боярська Галина, Георгієва Галина та інші.
Найстарішими читачами бібліотеки є Верба Раїса Іванівна, Шаргородський Іван
Іларіонович та Петрусенко Любов Євстахіївна. Читацький стаж яких становить
понад 30 років.
В сучасному світі знижується прагнення людей до читання. Тому головним
завданням сучасного бібліотекаря є привчити односельчан до читання та
відвідування бібліотек, як до найбільшого, найточнішого джерела інформації.
Новоселівська сільська бібліотека
Бібліотека має славну історію. Заснована бібліотека у 1949 році і
знаходилась в приміщенні сільського клубу, в 1970 – в приміщенні пошти. А в 1972 році бібліотека переїхала в просторе
приміщення, і по цей час там і знаходиться.
З 1949 року до 1969 року завідувачем сільською бібліотекою була Козак
Ніна Сергіївна. Один рік
працювала Лідія Федорівна, а з січня 1969-2006 – Мороз Валентина Миколаївна. Це була шанована в селі людина,
закохана в книги і свою невтомну роботу. Хоч в бібліотеці взимку буває холодно, і негода достає до живого, та ніколи
не гаснув вогник у вікнах бібліотеки – сюди завжди поспішали малі і дорослі і
навіть старенькі новоселівці. Ентузіаст бібліотечної справи, людина яка змогла
максимально наблизити книгу та інформативний матеріал до читача.
Книжковий фонд бібліотеки на 01.01.1970 р. в середньому за цей період
налічував 17500 примірників, книговидача – 14000, відвідування 4000,читачі -
700.
Бібліотекар виїжджала в механізовані загони, на ферми. Під час виїздів
працювали агітаційні бригади, проводились читацькі конференції та вечори.
З 2006 року по 2015 рік бібліотекарем була Маковєєва Марина
Миколаївна. Книжковий фонд бібліотеки в
середньому за цей період налічував 18500 примірників, книговидача – 4000,
відвідування – 6000, читачі - 280.
З 2015 року в сільській бібліотеці працює Ободовська Алла Василівна.
Праця бібліотекаря – це значна творча робота, яка вимагає великої
самовіддачі. Саме
бібліотекарі доносять до людей знання накопичені життєвою мудрістю багатьох
поколінь.
Постала проблема
оновлення бібліотечних фондів бібліотеки - понад 80%.фонду бібліотеки -
книжкові видання 60 – 80 років ХХ ст., які не користуються попитом читачів.
Обмеженість бюджетного фінансування, порушення стабільних джерел
комплектування, гальмують процес оновлення бібліотечних фондів, тому бібліотека
проводить велику роботу по поповненню бібліотечних фондів: щорічно проводить
акцію «Подаруй бібліотеці книгу», співпрацює з усіма зацікавленими людьми.
Однією з найгостріших
проблем у діяльності бібліотеки є поповнення бібліотечних фондів,
комп’ютеризація бібліотеки, адже у зв’язку з економічними труднощами, держава
не виконує своїх зобов’язань щодо гарантованого фінансування комплектування, як
це передбачено нормативними документами та програмами, прийнятими на державному
рівні.
Бібліотека-філія с. Романівка
Історія Романівської сільської бібліотеки
бере початок в 1949 році. В ті важкі післявоєнні часи зусиллями
колгоспників було збудоване перше клубне приміщення, в якому й була вперше
відкрита сільська бібліотека. Першим працівником був Кривопищенко Петро
Михайлович, який був також завідуючим сільським клубом.
В 1951 році на посаду завідуючої сільською бібліотекою-філією прийшла
працювати зовсім юна після закінчення училища Гавага Раїса Павлівна. Яка
наполегливою працею швидко здобула заслужене визнання серед читачів бібліотеки.
В 1960 році бібліотеку було переведено в приміщення нового Будинку
культури, де було виділено окреме приміщення для сільської бібліотеки. На той
час бібліотека була найсучаснішим культурним відпочинком на селі.
З роками фонд бібліотеки поповнювався і до кінця 80-х років налічував майже
10 тисяч примірників. Раїса Павлівна проводила цікаву масову роботу з читачами,
різні прес-конференції, зустрічі за круглим столом, вернісажі, які користувались
популярністю серед населення. В бібліотеці функціонував куточок інформації на
допомогу виробництва.
Місцевий колгосп ім. Калініна виділяв кошти для придбання поличок
періодичних видань. В 1987 році Раїса Павлівна, попрацювавши 36 років на посаді
завідуючої сільською бібліотекою, вийшла на пенсію.
Новим завідувачем бібліотеки була призначена Кістрюга Ніна Федорівна. Вона була активною людиною. За
роки, які Ніна Федорівна пропрацювала завідувачем сільською бібліотекою, вона
брала участь у драматичному та інших гуртках. Разом з іншими активістами вони
їздили з виставами до району та інших сусідніх сіл.
В 1991 році Ніна Федорівна започаткувала роботу клубу за інтересами
«Берегиня», засідання якого проходили яскраво і змістовно До ради клубу входили
найактивніші читачі бібліотеки:
- голова клубу - Кістрюга Ніна Федорівна
- секретер клубу - Краснянська Людмила Григорівна
- ведуча - Скараєва Валентина Олександрівна
Члени клубу: Коваленко Н.А., Настасюк Л.В., Гавага Р.П., Богданович Г.П., Сулима Т.М., Панич Н.Ф., Скараєва В.І.
Всі члени діючого клубу були задоволені такими зустрічами, де вони обмінювались
своїми думками та проводили весело свій вільний час.
Внаслідок економічної скрути в Україні, починаючи з 90 років, йде
недофінансування галузі, зменшується надходження книг до бібліотеки. В 1993
році Ніні Федорівна вийшла на заслужений відпочинок, пропрацювавши завідувачем бібліотеки
5 років.
Новою працівницею бібліотеки стала Валентина Іванівна Литвинюк, яка активно
популяризує бібліотечно-бібліографічні знання серед населення. За часи її
роботи бібліотеку переводили в два різних приміщення.
Валентина Іванівна Литвинюк пропрацювала на цій посаді 17 років і вийшла на
заслужений відпочинок.
На посаду завідувача сільської бібліотеки в 2010 році була призначена Вихватенко
Тетяна Василівна.
Бібліотекар велику увагу звертає відродженню культурних традицій
українського народу, відродженню духовності, висвітленню таких тем, як: захист
прав дітей, розвиток українського села, розвиток української мови . Бібліотека
вивчає історію свого села, плідно співпрацює із сільською радою та закладами
культури села.
Для дитячої категорії користувачів з 2012 року при Романівській сільській
бібліотеці працює клуб «Краєзнавець». Мета клубу - виховання любові до свого
краю, села, поваги до пам’яті предків, гордість за своїх талановитих земляків.
На засіданнях клубу присутні знайомляться з історією свого села, рослинним та
тваринним світом, з українськими традиціями, звичаями та піснями. Члени клубу
здійснюють роботу з вивчення історії краю, до якої залучаються зацікавлені
читачі та представники громади.
На сьогодні місією Романівської сільської бібліотеки є реалізація прав
громадян на бібліотечне обслуговування, подолання нерівності у доступу до
інформації та популяризація вивчення і висвітлення історії рідного краю. Основне
завдання бібліотеки – виховувати любов до своєї малої Батьківщини, повагу до
пам’яті предків і славного минулого рідних місць, гордість за своїх земляків
через вивчення історії і літератури, культурних традицій і національних
особливостей виховання толерантності.
У сільській книгозбірні можна отримати потрібну інформацію змістовно
відпочити, поспілкуватися з друзями.
Романівська сільська бібліотека планує будувати свою діяльність на основі
використання новітніх інформаційних технологій.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Спасибо за интерес к нам!