Бібліотекар сьогодення обирає світ відкритості

11-13 вересня 2019 року директор бібліотеки Амельченко Ю.С. взяла участь у пленарному засіданні та роботі ХІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Інформаційна освіта та професійно-комунікативні технології ХХІ століття», яка відбулась в ОНПУ на базі кафедри інформаційної діяльності та медіа-комунікацій.

На фото: учасники наукової конференції

Конференція, до участі в якій мене люб’язно запросили, відбувається напередодні професійного свята – Всеукраїнського дня бібліотек, що вже більше двадцяти років відзначається 30 вересня.

Враховуючи актуальність питання щодо створення позитивної суспільної думки стосовно бібліотечної професії і сучасних реалій навколо неї, вважаю тему моєї доповіді вкрай актуальною.

Із задоволенням підкреслю, що канули в Лету уявлення, що бібліотекарі – це, за словами Льва Ошаніна, «милые тихоголосые женщины, в книгах всеведущи, в жизни застенчивы». Новітні культурні трансформації суттєво вплинули на статус бібліотеки і сучасну постать бібліотекаря, а це, у свою чергу, спонукає суспільство протягом останніх років змінити свою думку щодо нас. Маю впевненість, що думка змінена на позитив.

Закон «Про бібліотеки та бібліотечну справу» визначив бібліотеки як заклад, головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних потреб та, мабуть, й запитів на вільне спілкування чи просто проведення дозвілля. Саме тому завдання сучасного бібліотекаря, який працює в умовах інформаційного і досить поінформованого суспільства, яке можна абсолютно впевнено називати цифровим, полягає в організації бібліотечного простору та своєї роботи таким чином, щоб користувачі отримували якнайповнішу інформацію з найменшими витратами часу та мали можливість обговорити її в зацікавленій аудиторії. Якщо це завдання буде виконано, тоді з упевненістю можна стверджувати, що сучасні бібліотеки та бібліотекарі сприяють прогресивному розвитку науки, освіти, культури, всього суспільства в цілому і кожного громадянина окремо.

За даними 2018 року в 769 бібліотеках Одеської області, що перебувають у сфері впливу Міністерства культури України, працює 1523 бібліотечних фахівці, з яких 36 % мають вищу (повну та базову) бібліотечну освіту. В бібліотеках вищих учбових закладів Одеси працює 564 бібліотечних фахівця, з яких 23% мають вищу (повну та базову) бібліотечну освіту.

На жаль, в Одеському регіону базову бібліотечну освіту здобути неможливо.

Так, Одеський коледж мистецтв імені К.Ф. Данькевича вже декілька років не здійснює підготовку за освітньокваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста за спеціальністю «Бібліотечна справа» з присвоєнням професійної кваліфікації «Фахівець бібліотечної справи». Щодо повної вищої бібліотечної освіти, то бібліотекарів у «класичному» розумінні готують такі виші: Київський національний університет культури і мистецтв, Львівський національний університет ім. І. Франка, Рівненський державний гуманітарний університет, Харківська державна академія культури. Ці виші здійснюють підготовку спеціалістів за напрямом «Книгознавство, бібліотекознавство та бібліографія» з присвоєнням професійних кваліфікацій «Бібліотекар-бібліограф», «Бібліограф-книгознавець, менеджер видавничої діяльності».

Ряд вишів готують спеціалістів із документознавства та інформаційної діяльності, в тому числі й наш високоповажний Одеський національний політехнічний університет. Студенти та випускники кафедри інформаційної діяльності та медіа-комунікацій систематично проходять на базі нашої бібліотеки практику, а по закінченню буває, що й поповнюють ряди фахівців бібліотек, в тому числі нашої.

Однак, тут виникає питання: чи відповідає повністю набутий у цих вишах фах кваліфікаційним характеристикам бібліотекарів? Відповідь можна отримати, якщо зіставити кваліфікаційні характеристики професії «бібліотекар» і кваліфікаційні характеристики професії «документознавець». Це порівняння дозволяє побачити розбіжності між професіями, і саме це створює проблеми при працевлаштуванні в бібліотечний заклад для тих, хто отримає освіту з напряму «Документознавство та інформаційна діяльність» з присвоєнням професійних кваліфікацій «Документознавець-архівіст», «Документзнавець-менеджер інформаційних систем», «Документознавець-менеджер інформаційних систем державних органів управління», «Документознавець-менеджер міжнародних інформаційних систем».

Але в той же час обсяги державного замовлення на підготовку саме бібліотечних фахівців у вишах вкрай невеликі, й це є проблемою, як, до речі, і відсутність прогнозу щодо потреб у бібліотечних фахівцях.

Які ж бібліотекаі стають затребуваними? Опитування керівників бібліотечних закладів, яке було здійснено під час проведення Всеукраїнського дослідження «Публічні бібліотеки України в соціокультурному просторі регіону», показало, що особливо відчувається потреба в молодих висококваліфікованих працівниках саме з фаховою бібліотечною освітою. Не вистачає методистів, бібліографів, каталогізаторів, бібліотекарів, здатних працювати з окремими категоріями користувачів. Також гостро стоїть питання нестачі фахівців, які б займалися впровадженням у роботу бібліотек нових інформаційних технологій.

Виявлені тенденції вимагають серйозної уваги і співпраці вишів та бібліотечних установ як партнерів. Розпочати треба з розроблення більш розширеної та поглибленої програми проходження практики у бібліотечних закладах студентами названих вищих учбових закладів, під час якої вони мають відчути важливість та необхідність обраного фаху.

Сьогодні, як ніколи, зростає значення особистості кожного бібліотечного працівника. Швидко плине час, змінюється середовище навколо нас, змінюємося ми самі.

Між стереотипним поглядом на постать бібліотекаря і його новою роллю і іміджем є суттєва розбіжність. Адже бібліотечна спільнота ХХІ століття стала перед вибором майбутнього. Ким ми станемо, яким шляхом підемо:

• Фізична чи віртуальна бібліотека
• Бібліотека для індивідуума чи для спільноти
• Бібліотека – книгозбірня чи творчий простір
• Бібліотека – портал інформації та знань чи бібліотека-архів.

Як показало соціологічне дослідження, проведене в Одеській області, її мешканці пов’язували майбутнє бібліотек і бібліотечної професії з повною комп’ютеризацією книгозбірень, доступністю Інтернету, автоматизованими бібліотечними системами. Саме тому започаткований у 2017 році проект обласної державної адміністрації, підтриманий місцевими органами влади та самоврядування, «Розумний регіон», сутність якого полягає у створенні на базі бібліотек медіа-центрів, оснащених комп’ютерами, медіа-апаратурою, підвищив позитив громадської думки щодо бібліотеки і бібліотекаря, у рази збільшив кількість відвідувань бібліотек, зробив їх центрами спілкування громад і відкрив нові можливості використання бібліотечних просторів як місця, де можна і цікаво провести час, і просто відпочити з книгою.

Не можу не похвалитись. Наша бібліотека теж зробила крок до нестандартності: за ініціативи і підтримки благодійників у нас є зал, оформлений у дизайнерському стилі лофт. Саме в цьому відділі, який став позитивним трендом бібліотеки, проходять найцікавіші зустрічі, презентації книг, виставки картин, тренінги. У цьому залі можливо комфортно відпочити на подушках підвіконня, посидіти у комфортному кріслі за комп’ютером або обговорити книги з освіченими і люб’язними бібліотекарями. До речі, книжковий фонд відділу, який знаходиться у відкритому доступі, складає 25 тисяч примірників найсучаснішої літератури.

Простір сучасної бібліотеки – це фокус-зони. Природно, що в Одеській області є і невеличкі, але затишні і привабливі бібліотеки, але є, я маю на увазі бібліотеки, які розташовані в будинках культури, де площа у вісімдесят, а то й сто метрів дає можливість створення зон для роботи й читання, проведення заходів, спілкування й обговорення. Набули популярності бібліотеки літні майданчики на свіжому повітрі поруч з бібліотеками. Ось яскраві приклади: читальний зал «Літера» в Одеській національній науковій бібліотеці або наша альтанка «Нота».

В більшості бібліотек області діють безкоштовні курси української мови, курси комп’ютерної грамотності. Це приклади змін в професійному мисленні та різноманітність освіченості бібліотекаря, адже саме бібліотекарі проводять навчальні заняття.

Новітні підходи бібліотек Одещини забезпечують збереження бібліотек в трансформованому вигляді як закладів, необхідних суспільству, громаді, індивідууму. Ми сказали тверде «ні» перетворенню бібліотек на переобтяжені книгозбірні, які сьогодні з успіхом замінює мережа Інтернет.

Саме таким чином успішні бібліотеки змінюють фокус уваги від абсолютизації індивідуального користувача до досягнення мети стати жвавим, живим енергійним громадським ресурсом. І, природно, бібліотекарям потрібне нове професійне мислення, розширення світогляду, освоєння нових технологій для реорганізації традиційних ланок професії.

У свідомості сучасних бібліотекарів відбуваються докорінні зміни: по-іншому сприймається власна професія та її роль у суспільстві. Зросла кількість «прогресивних» бібліотекарів, які кваліфіковано надають послуги на основі сучасних технологій, навчають відвідувачів спілкуватися в он-лайні, просувають власні послуги та шукають додаткові джерела фінансування. Зменшилася частка спеціалістів, котрі фокусуються на наданні відвідувачам інструкцій та довідок, а також проведенні традиційних заходів.

Але не змінилася кількість прибічників усталених форм діяльності, які головну бібліотечну місію бачать у збереженні книжок, збільшенні фондів та книговидачі. Чи такий підхід не тягне наші заклади і нашу професію назад? Прогрес не можна зупинити, і бібліотека і бібліотечний фахівець повинні оновлюватись: в реаліях життя українського суспільства професія бібліотекаря потребує більш ретельного наукового вивчення – з метою прогнозування її майбутнього, привернення до неї уваги влади і суспільства.

Сьогодні у суспільному тренді бібліотека нового типу. Ми спостерігаємо тенденції бібліотек світу, які стали так званим «третім місцем» після дому і роботи. Ми вважаємо, що в бібліотеці повинно бути якомога менше «табу», і гасло для бібліотекаря повинно бути єдиним «Читач завжди правий!».

Наші вимоги до сучасного бібліотекаря – професіоналізм, нове мислення, освоєння практики медіа, впевнене користування комп’ютером, постійний саморозвиток.

Дякую за увагу! Бажаю втілювати в практику ці побажання щодо навчання майбутніх бібліотекарів, які, сподіваюсь, справедливо увійдуть до найпопулярніших професій майбутнього.