Особливості правового режиму державного майна, закріпленого за закладами освіти, культурними та медичними закладами державної форми власності

Щербина, В.С., Бондар Т.В. Особливості правового режиму державного майна, закріпленого за закладами освіти, культурними та медичними закладами державної форми власності / В.С. Щербина, Т.В. Бондар // Юрид. Україна. - 2019. - № 7. - С. 12-20.

Представлено витяги зі статті, які безпосередньо стосуються бібліотек.

Згідно зі ст. 11 Конституції України держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.

Умовою належного виконання державою соціальної та культурно-виховної функцій є, зокрема, наявність матеріальної бази. Сьогодні ще досить значна частина державного майна закріплена за державними закладами освіти, культури, медичними закладами та іншими державними бюджетними установами. Це майно слугує, переважно, майновою основою надання освітніх, культурних, медичних послуг тощо, що зумовлює деякі особливості правового режиму майна, належного зазначеним закладам. Проте, як правило, недостатнє фінансування сфери освіти, культури, медицини тощо змушує бюджетні установи до пошуку інших, ніж кошти державного бюджету, джерел надходження коштів. Найголовнішим з таких додаткових джерел фінансування є кошти, отримані від господарської діяльності, що здійснюється закладами освіти, культурними та медичними закладами шляхом надання визначених законодавством платних послуг, зокрема, шляхом використання майна господарського призначення.

Безумовно, прогалиною в Законі України від 14 грудня 2010 р. № 2778-VI «Про культуру» є відсутність вказівки на право, на якому майно належить державним закладам культури. Цей недолік Закону до певної міри компенсується в законах, що регулюють суспільні відносини у сфері музейної, бібліотечної та театральної справи.

Стаття 28 Закону України від 27 січня 1995 р. № 32/95-ВР «Про бібліотеки і бібліотечну справу» [18] встановлює, що бібліотечний фонд, будівлі, споруди, приміщення, обладнання та інше майно, що є державною або комунальною власністю та передане засновником бібліотекам державної і комунальної форм власності, належить їм на праві оперативного управління.

Будівлі, споруди, приміщення, майно, бібліотечні фонди, закріплені за державними бібліотеками на праві оперативного управління, є державною власністю, незалежно від місця їх знаходження.

Як встановлено абз. 4 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про культуру», заклади культури можуть одночасно з основною діяльністю провадити іншу господарську діяльність і одержувати від неї доходи, якщо інше не встановлено законом і така діяльність відповідає меті, з якою вони створені.

Відповідно до Переліку платних послуг, які можуть надаватися державними і комунальними закладами культури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2011 р. № 1271 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 р. № 493) [20], державні заклади культури можуть надавати такі, зокрема, послуги з використання майна господарського призначення, як: надання в оренду приміщень, малих архітектурних форм і територій; надання місць для стоянки автомобілів та інших транспортних засобів; прокат музичних інструментів, культурно-спортивного і туристичного інвентарю, сценічних костюмів, взуття, театрального реквізиту; надання послуг з оренди транспортних засобів, обладнання, майна, інструментів, що належать закладам культури.

При цьому, згідно з п. 7 Порядку визначення вартості та надання платних послуг закладами культури, заснованими на державній та комунальній формі власності, затвердженого наказом Міністерства культури України, Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 1 грудня 2015 р. № 1004/1113/1556, матеріальні цінності, майно закладу культури, придбане або створене за рахунок коштів, отриманих від платних послуг, належать закладу культури на правах, визначених чинним законодавством, та використовуються ним для виконання своїх цілей і завдань, визначених статутами (положеннями).

Якщо з правовим титулом майна, закріпленого за казенним підприємством проблем не виникає - згідно зі ст. 77 ГК України ним є право оперативного управління, то на питання щодо права, на якому майно закріплене за закладом охорони здоров’я - державною установою, відповіді в законодавстві немає. За аналогією закону можна припустити, що це буде право оперативного управління.