Бібліотеки ОТГ Одещини: перетворюємо зміни фондів на позитив сучасності

Доповідь директора Одеської ОУНБ ім. М. Грушевського Амельченко Ю.С. під час роботи XІІ Всеукраїнської науково-практичній конференції «Бібліотека і книга в контексті часу», яка відбулась на базі Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (м. Київ) 21-22 травня 2019 року.

Вплив реформи місцевого самоврядування не тільки на зміст бібліотечної роботи, але й саме на існування бібліотеки територіальної громади, обговорювалось неодноразово.

Для нас, бібліотекарів-практиків Одещини, ідея «бути потрібними громаді» відіграє позитивну роль. Починаючи з 2016 року, скорочення мережі складає не більше 1% на рік.

Кожного року ми виявляли і аналізували причини скорочення бібліотечної мережі і зрозуміли, що деякі бібліотеки дійсно треба скоротити: 2 бібліотеки під одним дахом, 2 бібліотеки в селі, де не проживає навіть 500 мешканців. Але виявлені й факти, коли бібліотеки скорочувались під «виправдувальним гаслом»: «Немає субвенцій на культуру!». А громада не сказала тверде «Ні!» скороченню. І справа не в коштах на фінансування бібліотек (це у порівнянні з іншими витратами становить «копійки»). Головна причина в тому, що бібліотеки не змогли довести свою необхідність ані керівництву, ані мешканцям громади.

Може, це прозвучить банально, але сучасна бібліотека – це бібліотека, яка не боїться змін, яка впевнена в своєму праві на існування, яка прагне бути флагманом розвитку громади, її авангардом.

Зупинюсь на долі бібліотек, що увійшли до складу знаних, успішних об’єднаних територіальних громад області: Маразліївської сільської ОТГ Білгород-Дністровського району (створена у 2015 році), Красносільської сільської ОТГ Лиманського району (створена у 2015 році), Куяльницької сільської ОТГ Подільського району (створена у 2017 році). Кожну з цих громад бібліотекарі обласної бібліотеки відвідали завдяки співпраці з Одеським регіональним відділенням Асоціації міст України, як представники Прес-клубу бібліотек Одещини, у межах програми «Маршрути успіху» – найкращі практики місцевого самоврядування різних громад у різних сферах життя цих громади.

Спочатку негатив. Якщо у Маразліївській ОТГ сфера освіти дійсно на височенному рівні, то сфера культури у занепаді. Усі будинки культури і бібліотеки, які в них розташовувались (а їх було шість на початок децентралізації), «оптимізовані» – закриті. Чому так сталось?

Голова Маразліївської ОТГ відверто зізнався, що він протягом тижня спостерігав за відвідуванням так званих «діючих» бібліотек і констатував: заклади не відвідала ані єдина людина! Отже, дії голови ОТГ співзвучні з політикою обласної бібліотеки щодо сучасного погляду на використання бібліотечного простору. За словами Олександра Чумака, «бібліотеки в тому вигляді, в якому вони існували раніше, не користуються попитом. Тому важливим є впровадження сучасних форм використання їх простору, в якому можна комплексно забезпечувати розвиток і реалізацію громадських ініціатив». І хоча бібліотеки скорочено, є впевненість, що найближчим часом новий сучасний простір відчинить двері мешканцям громади. Голова ОТГ слів на вітер не кидає – усім відомий його вислів «Працюй – або йди додому!». І це стане справжньою історією успіху!

Декілька слів про успіхи бібліотек у громадах. Приділення уваги осучасненню бібліотечних фондів – не тільки проблема бібліотек, які увійшли до складу ОТГ, це питання природно вирішується бібліотеками на теренах усієї області. За минулий рік фонди бібліотек області були очищені від 841 тисячі застарілої та зношеної літератури (близько 400 тон макулатури). Ці книги, по-перше, не відповідали сучасним громадським, політичним поглядам, а, по-друге, тільки займали місце і не запитувались протягом більше ніж десять-двадцять років. Але! Якщо комусь для навчання чи наукової роботи необхідна саме така література, її можна отримати за системою віддаленого доступу або по системі МБА, яка в нашій області в повному обсязі збережена.

Куяльницька ОТГ Подільського району. Населення 26,2 тисячі, в тому числі 4,7 тисячі – діти. Форма об’єднання публічних бібліотек – централізована бібліотечна система: центральна публічна бібліотека та 37 філій. Не скорочено жодної бібліотеки!

В центральній бібліотеці за програмою «Стратегічний план дій Одеської ОДА «Розумний регіон» відкрито сучасний медіацентр. Техніка – за рахунок обласного бюджету. Ремонт, сучасні меблі – фінансування Куяльницької ОТГ (266 тисяч гривень). Розуміючи важливість бібліотеки як місця, де можливе інтелігентне, доброзичливе і сучасне спілкування, отримання сучасної інформації, приєднання до сучасних цифрових технологій, керівництво ОТГ розглядає свої (наполягаю на слові «свої») бібліотеки як ресурсний центр громади. В 2019 році виділено 600 тисяч гривень для створення на базі ще 10 сільських бібліотек ОТГ Інтернет-центрів.

У 2018 році на закупівлю книг ОТГ виділила 150 тисяч гривень, у 2019 – 250 тисяч гривень на закупівлю книг і 60 тисяч гривень – на передплату періодики. Для довідки: до децентралізації протягом 5 років на передплату виділялось щорічно до 10 тисяч гривень.

Допомагає бібліотекам у формуванні фонду, потрібного членам громади, вивчення читацького попиту, яке довело, що людям потрібна сучасна художня, історична та політична книга, книги про воєнні дії на Сході нашої країни.

Задоволенню читацьких потреб і комплектуванню фондів сучасною літературою сприяє поповнення їх за програмою Українського інституту книги – 1637 книг тільки минулого року. І це дає певні результати протидіяти розв’язаної проти нас інформаційної війни.

До речі, фонди активно поповнюють саме мешканці громади, які дарують нові книги, передплачують за власні кошти періодику. Таким чином, фонди поповнились лише минулого року 5,2 тисячами примірників нової літератури.

Бібліотеки Куяльницької ОТГ активно очищають фонди від застарілої за змістом літератури: за неповних два роки списано 29409 книг (8% фонду).

То ж геть баласт з наших фондів! Хай краще звільниться місце, щоб відвідувачі не захлинались у купі погано розставлених, лахматих і за виглядом, і за виданням, не старовинних, а старих, нікому не потрібних, книжок.

Ще один позитивний приклад. Невелика Красносільська ОТГ: 7 населених пунктів, 12,2 тисячі мешканців, з них – 2,7 тисячі дітей. Жодна бібліотека системи Міністерства культури не скорочена, а їх – 5.

Фонди бібліотек очищені від застарілої літератури. За 2017-2018 роки списано 3,3 тисячі книг, що складає близько 3 % фонду.

Цього року голова ОТГ виділив на закупівлю книг для своїх бібліотек 18 тисяч гривень.

На базі Красносільської бібліотеки ОТГ створено сучасний медіацентр.

Стратегічний план ОДА «Розумний регіон» діє! Коротенька ремарка: в області вже створено 29 медіацентрів.

Зміни політики формування бібліотечних фондів, перетворення бібліотеки у центр спілкування та розвитку громади стали поштовхом щодо сучасних змін у використанні бібліотечних просторів та позитивних змін громадської думки щодо діяльності бібліотек. Як кажуть у США, «хто підійшов до наших дверей, стає нашим читачем!».

Минулого року наші бібліотеки отримали 730 назв популярних українських книг. І бібліотеки області зробили системою презентації цих книг читачам. Я процитую директора Українського інституту книги, яка зазначила, що «читачі повинні дізнатись про ці книги і прийти в бібліотеку. Ці зустрічі в бібліотеках подарують позитивні емоції, а читання об’єднає країну».

Слід залучати волонтерів до бібліотек! Не раз на рік, в день волонтера, а регулярно. Наприклад, в бібліотеках на постійній основі проходять різноманітні заходи медичної спрямованості: тренінги з надання первинної допомоги, проведення освітніх лекцій для людей похилого віку «Азбука здоров’я», популярні лекції «Медицина розбірливим почерком». Яблуку ніде впасти, коли відбуваються лекції молодих вчених та фанатів науки проекту «15х4» у форматі 4 лекції по 15 хвилин кожна.

Як відомо, в Україні діє проект «Інклюзивна освіта – рівень свідомості нації». Так, на кошти благодійників територіальні громади Одещини для бібліотек закупили журнал «Дитина з особливими потребами. Інклюзивна освіта. Дефектологія. Корекційна педагогіка».

Враховуючи, що майже усі територіальні громади мають хоча б одну бібліотеку, на базі якої створено медіацентр, їх простір використовується як кіно-мистецькі вітальні.

Великий розбіг цікавих подій, пов'язаний з можливостями, які відкрились завдяки зменшенню обсягів та актуалізації книжкових фондів, сприяє і змінам на позитив громадської думки про бібліотеки. Це ще і молодіжні літературні квести, і відпочинок з книгою під парасолькою, і турніри книголюбів, і мовні круїзи, і історичні вернісажі. Не можу не згадати феєричний літературний фестиваль «Безмежність української книги» на базі амбітної Любашівської ЦБС і про скайп-консультації з ЗНО…

Дозволю собі, впевнена не передчасно, зробити висновок щодо ролі обсягів і якості фондів для розвитку бібліотек і ОТГ, і всіх публічних бібліотек: основним принципом політики формування бібліотечного фонду сьогодні має стати його оптимізація на основі поетапного кількісного скорочення шляхом систематичного очищення фондів від зношеної, морально застарілої, непрофільної літератури та якісного поповнення документами підвищеного попиту, для чого використовувати всі можливі джерела, бюджетні та позабюджетні кошти.

Згадаймо в цьому сенсі рекомендації Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій і установ (ІФЛА): 

«Гарний бібліотечний фонд не обов'язково має бути великим, особливо в новому світі цифрової інформації. Відповідність фондів потребам місцевої громади важливіша, ніж обсяг фонду» (п. 4.4). «Менші за обсягом фонди високої якості будуть користуватися більшим попитом, ніж великі фонди зі значною часткою застарілих та зношених документів, де більш нові твори можуть загубитися серед книг середньої якості» (п. 4.5).

Принципи комплектування, сформульовані і у Маніфесті ЮНЕСКО – ІФЛА: «У фондах повинні зберігатися матеріали, що відповідають інтересам усіх вікових груп. Бібліотечні фонди і послуги мають включати всі види носіїв інформації, сучасні технології, а також традиційні матеріали. Матеріали мусять відображати сучасні тенденції та еволюцію суспільства, а також основні віхи людської діяльності».

Краще і вірніше і сьогодні не скажеш.

Отож, зміни у підходах до формування фонду публічної бібліотеки змінять і її підходи до принципів обслуговування користувачів. Не громада нам щось постійно повинна, а ми повинні громаді. От головний принцип, завдяки якому бібліотеки спрямовані на збереження і на існування – як організм, який постійно розвивається, шукає нові ідеї співпраці з громадою, щоб повною мірою відповідати сучасності.