Публічні бібліотеки є одними із найдоступніших і
найпоширеніших закладів культури в Україні, що забезпечують населенню вільний
доступ до інформації, знань та культурних цінностей. В умовах цифрової
трансформації суспільства, децентралізації та реформування системи публічних
послуг виникає потреба в об'єктивній оцінці того, які саме послуги фактично
надають бібліотеки, наскільки вони відповідають потребам користувачів і чинному
законодавству, а також яким є стан матеріально-технічної бази закладів.
Представлена аналітична довідка ґрунтується на
результатах Всеукраїнського дослідження, проведеного у 2026 році з ініціативи
Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого «Послуги публічних
бібліотек України», а саме – серед бібліотек Одеської області.
Метою дослідження було зібрати первинні дані про кадрове
забезпечення бібліотек, наявність технічної інфраструктури (інтернет,
комп'ютерна та копіювальна техніка), перелік безоплатних і платних послуг,
порядок формування вартості платних послуг та бачення самих бібліотечних
працівників щодо того, які послуги мають залишатися безоплатними відповідно до
переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України .
Актуальність дослідження зумовлена необхідністю привести
практику надання бібліотечних послуг у відповідності до нормативних вимог,
зокрема Порядку визначення переліку платних послуг, що надаються закладами
культури, а також потребою виявити регіональні диспропорції в забезпеченні
бібліотек – насамперед між міськими та сільськими закладами, частка яких у вибірці
є найбільшою.
Об'єктом дослідження є публічні бібліотеки Одеської
області різних типів (міські, сільські, селищні, обласна) та різного юридичного
статусу (самостійні публічні бібліотеки, філії, структурні підрозділи інших
закладів культури).
Предметом дослідження є перелік, обсяг і умови надання
безоплатних та платних бібліотечних послуг, а також ресурсне (кадрове й
матеріально-технічне) забезпечення, необхідне для їх реалізації.
У ході дослідження вирішувалися наступні завдання:
визначити кількісний та якісний склад респондентів;
проаналізувати кадрову забезпеченість бібліотек;
оцінити стан їхньої матеріально-технічної бази (доступ до
інтернету, наявність комп'ютерної та копіювальної техніки);
систематизувати перелік безоплатних послуг, у тому числі
тих, що надаються дистанційно;
схарактеризувати склад довідково-пошукового апарату;
проаналізувати практику надання платних послуг, підстави
формування їх вартості та напрями використання отриманих коштів;
узагальнити пропозиції бібліотечних працівників щодо
переліку послуг, які мають залишатися безоплатними, та можливого розширення
переліку платних послуг.
Емпіричною базою дослідження слугували результати
анкетування 63 бібліотек Одеської області, зібрані у формі структурованої
онлайн-анкети з питаннями закритого (з можливістю обрати один або кілька
варіантів відповіді) та відкритого типу .
Отримані дані оброблено методами описової статистики
(частотний та відсотковий аналіз) з розподілом за типом населеного пункту та
юридичним статусом бібліотек, що дозволило виявити не лише загальні тенденції,
а й суттєві відмінності між міськими та сільськими закладами.
Структура звіту відповідає логіці анкети (згідно з її
маркуванням та нумерацією): спочатку характеризується вибірка респондентів,
далі послідовно аналізуються кадрове забезпечення, матеріально-технічна база,
безоплатні та платні послуги, а завершується дослідження узагальненням поглядів
бібліотекарів на перспективи розвитку переліку послуг і підсумковими
висновками.
Послуги публічних бібліотек України:
Одеська область [Текст] : аналіт. довідка за результатами Всеукр. дослідж. / Департамент культури,
національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одес. облдержадмін., Одес. обл.
універс. наук. б-ка ім. М. С. Грушевського, Наук.-метод. від. ; [підгот. О. А.
Булгакова ; комп'ют. набір О. А. Булгакова ; заг. редагування О. М. Ласкевич ;
відп. за вип. О. А. Булгакова]. – Одеса, 2026. – 23 с. – 15х21,5. – 40 прим.:
б. ц.
Сьогодні, 7 серпня 2026 року,
для бібліотечної спільноти Однщини відбулася
особлива подія – щемлива, радіснай по-справжньому
надихаюча.
Бібліотекарі Одеської обласної універсальної наукової
бібліотеки імені М. С. Грушевського мали
щастя стати свідками й учасниками відкриття у Роздільнянській публічній
бібліотеці Багатопрофільного простору
майбутнього «Бібліотека 5D» –
простору, що об’єднує дружбу, довіру, допомогу, дію та досягнення.
Право перерізати символічну червону стрічку надали голові Роздільнянської районної державної адміністрації Вадиму Ковальському, представниці департаменту культури національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської ОВА Ользі Тарасовій, секретарю Роздільнянської міської ради Тетяні Антоновій-Левченко, директорці КЗ «Роздільнянська публічна бібліотека» Олені Колопенюк
Що таке 5D?
Дружба – знаходь
своїх!
Довіра – почувайся
безпечно!
Допомога –
розвиваймося разом!
Дія – створюй та
надихайся!
Досягнення –
підкорюй нові вершини!
Створення цього
Простору – це не просто реалізація проєкту. Це історія про людей, які вірять у
свою бібліотеку, у свою громаду і в те, що разом можна створювати майбутнє вже
сьогодні!
Цю чудову ідею
придумала та втілила команда небайдужих, завзятих бібліотекарів разом із
партнерами та друзями. І за цим проєктом – багато праці, енергії, творчості,
віри та щирого бажання зробити бібліотеку ще більш відкритою, сучасною і
потрібною кожному.
Директор КЗ «Роздільнянська публічна бібліотека» Олена Іванівна Колопенюк
Проєкт
фінансується Фондом «Пам'ять, відповідальність і майбутнє» (EVZ, Німеччина).
ОСВІТА ПРОТЯГОМ
ЖИТТЯ
Школа бізнесу
«Бізнес-старт» – практикуми з маркетингу, зустрічі з успішними підприємцями.
Клуб вивчення
англійської мови.
Навчання цифрової
грамотності у Хабі цифрової освіти.
STOP-СТРЕС
Психологічні
тренінги та практики;
Клуб арттерапії
«Артбаланс»;
Спільні читання
«Читаємо разом»;
Зустрічі любителів
тварин «Вечірка з хвостиками».
СКАРБИ НАЦІЇ
Історичний гід
«Сторінки історії»;
Етнодійства –
свята українських традицій, фольклорні виставки;
Творча майстерня
«Мальви» – клаптикове шиття, створення ляльок в українському вбранні.
Усе це – про
людей, спілкування, розвиток, творчість і можливості.
Народний інструментальний
ансамбль «Гармонія»
Від щирого серця
бажаємо команді Роздільнянської публічної бібліотеки успіхів, невичерпної
енергії, сміливих ідей та їх втілення, вдячних людей поруч!
Нехай кожен, хто
переступає поріг «Бібліотеки 5D», знаходить
тут щось своє – друга, знання, підтримку, натхнення або нову можливість!
Безбар’єрність є однією з ключових засад сучасного
розвитку публічних бібліотек як відкритих, інклюзивних і доступних для кожного
простору знань, спілкування та підтримки громади.
Сьогодні бібліотека розглядається не лише як місце
зберігання інформації, а як простір рівних можливостей, де кожен користувач,
незалежно від віку, стану здоров’я чи мобільності, має право на вільний доступ
до послуг, інформації та культурного життя.
У рамках реалізації Плану заходів Департаменту культури,
національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської
обласної державної (військової) адміністрації на 2025 рік з виконання
Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період
до 2030 року Комунальна установа «Одеська обласна універсальна наукова
бібліотека імені М. С. Грушевського» у 2025 році провела моніторингове
дослідження «Безбар’єрний простір в бібліотеках Одеської області. 2025».
До участі в дослідженні долучилися представники 159
бібліотек із 91 територіальної громади (міських, селищних та сільських), що
забезпечило широкий і репрезентативний аналіз стану бібліотечної мережі
області.
Дослідження спрямоване на комплексне вивчення стану
безбар’єрності бібліотечної мережі області. Зокрема, аналізується фізична
доступність бібліотечних закладів, наявність умов для відвідування
маломобільними групами населення, у тому числі людьми з інвалідністю, а також
рівень доступності інформації та публічних послуг. Окрему увагу приділено
розвитку цифрової доступності та можливостям отримання бібліотечних сервісів у
зручних і сучасних форматах.
Отримані результати стануть основою для формування
подальших рекомендацій щодо вдосконалення інклюзивного середовища в бібліотеках
області та наближення їх до європейських стандартів безбар’єрності.
Безбар’єрний простір у бібліотеках Одеської області. 2025
[Текст] : підсумки моніторинг. дослідж. / Департамент культури,
національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одес.
облдержадмін., Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. С. Грушевського,
Наук.-метод. від. ; [анкету підгот.: Н. П. Маловік, О. А. Булгакова ; комп'ют.
набір та аналіз О. А. Булгакова ; відп. за вип. О. А. Булгакова]. – Одеса, 2026.
– 24 с. – 15х21,5. – 40 прим.: б. ц.
Бібліотеки
Одещини: реалізація Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору [Текст]
: з досвіду роботи б-к / Департамент культури, національностей, релігій та
охорони об’єктів культурної спадщини Одес. облдержадмін., Одес. обл. універс.
наук. б-ка ім. М. С. Грушевського, Наук.-метод. від. ; [підгот. Ю. С.
Амельченко ; комп'ют. набір Ю. С. Амельченко ; заг. редагування : О. А.
Булгакова, О. М. Ласкевич ; верстка О. М. Ласкевич ; відп. за вип. О. А.
Булгакова]. – Одеса, 2026. – 9 с. – 15 х 21,5. – 40 прим.: б. ц.
З 13 по 17 квітня 2026 р. для 22 бібліотекарів –
координаторів Хабів цифрової освіти Одещини – відбувся тренінг в рамках проєкту «Розвиток спроможності бібліотек – Хабів цифрової
освіти».
3-й етап проєкту «Бібліотеки розвивають цифрову грамотність
задля посилення стійкості громад та відновлення» втілює ВГО Українська
бібліотечна асоціація за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні у
межах «Проєкту підтримки Дія», що реалізується за фінансування Швеції, та у
співпраці із Міністерством цифрової трансформації України.
Забіянв Є. В.,
завідувач відділу популяризаторської та науково-дослідницької діяльності «Музей
української книги» Комунальної установи «Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені М. С. Грушевського»
Дубінчак Н. Г.,
головний бібліотекар науково-методичного відділу Комунальної установи «Одеська
обласна універсальна наукова бібліотека імені М. С. Грушевського»
Нормативні документи, які регламентують діяльність Хабу у
бібліотеці. Моделі просторового розміщення. Технічне облаштування.
Комп’ютерне обладнання. Програмне забезпечення.
Чернявська С. О.,
завідувач відділку електронної бібліотечно-бібліографічної інформації
Комунальної установи «Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені М.
С. Грушевського»
Цифрові послуги та
сервіси Хабу цифрової освіти. Основні обов’язки координатора Хабу. Компетентності
бібліотекаря-менеджера цифрової освіти.
Попова О. Л., завідувачка відділу інформації з питань
культури, мистецтва та зв’язків з громадськістю Комунальної установи «Одеська
обласна універсальна наукова бібліотека імені М. С. Грушевського»
Комунікації
2.0: правила та лайфхаки для Facebook та Instagram. ChatGPT – помічник у
створенні контенту та управлінні соціальними мережами
Сорокіна
О. І., провідний бібліотекар відділу соціокультурної діяльності Комунальної
установи «Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені М. С.
Грушевського»
Інструмент CANVA для створення
візуального контенту
Стягайло В., провідний бібліотекарвідділу популяризаторської та науково-дослідницької діяльності «Музей української книги» Комунальної установи «Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені М. С. Грушевського»
Дубінчак Н. Г., головний бібліотекар науково-методичного відділу Комунальної установи «Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені М. С. Грушевського»
Цифрові
суперсили: освоюй ШІ і керуй майбутнім
Штучний інтелект [Текст] : практ. поради для
бібліотекарів // Департамент культури, національностей, релігій та охорони
об’єктів культур. спадщини Одес. облдержадмін., Одес. обл. універс. наук. б-ка
ім. М. С. Грушевського, Від. електр. бібл.-бібліогр. інформації ; [підгот. О.
А. Булгакова ; комп’ют. набір. О. А. Булгакова ; заг. редагування О. М.
Ласкевич ; відп. за вип. О. А.
Булгакова]. – Одеса, 2026. – 8 с.
Бондарчук К. В., завідувачка електронного читального залу
та читального залу літератури з гуманітарних і суспільних наук Комунальної
установи «Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені М. С.
Грушевського»
Бондарчук К. В., завідувачка електронного читального залу та читального залу літератури з гуманітарних і суспільних наук Комунальної установи «Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені М. С. Грушевського»
***
«Дія.Освіта»– це державна національна едьютейнмент-платформа, створена Міністерством цифрової трансформації України для безкоштовного навчання
Сучасна платформапоєднує навчання й розвагу, роблячи освіту доступною та зрозумілою для кожного. Вона допомагає опанувати актуальні цифрові навички або навіть нову професію, затребувану на ринку праці.
На платформі доступно понад 200 освітніх серіалів, а також симулятори й сертифіковані курси для швидкої адаптації до сучасних вимог роботи.
«Цифрограм»– це національний онлайн-тест для визначення
рівня цифрової грамотності. Він базується на європейській Рамці цифрових
компетентностей, адаптованій українськими експертами, та охоплює 30 компетентностей
у 6 ключових сферах із трьома рівнями володіння.
Тест дозволяє оцінити базові знання й практичні навички,
визначити власний рівень та отримати рекомендації для подальшого розвитку
цифрових умінь.
Додаткові матеріали
Кросворд «Цифрова
грамотність» допоможе перевірити знання, пригадати важливі терміни
та дізнатися щось нове про світ цифрових технологій.
***
Аналітична гра «Викрадений лист»
Найвідоміший американський письменник ХІХ століття – Едгар
Аллан По (1809-1849) – створив у світовій літературі образ першого славетного
приватного детектива – Огюста Дюпена.
Його аналітичний дар – це, за словами автора, «неминучий
наслідок яскраво вираженої умоглядності мислення». Свої здібності Дюпен
демонструє у трьох оповіданнях: «Вбивства на вулиці Морг» (1841), «Таємниця
Марі Роже» та «Викрадений лист».
Сюжет оповідання «Викрадений лист»:
Париж, перша половина ХІХ століття. Із королівських
апартаментів викрадено надзвичайно важливий документ, що надає своєму
власникові вплив і владу у найвищих сферах.
Лист потрапив до рук адресатки, коли вона перебувала
наодинці у будуарі. Саме в момент читання до кімнати увійшла високопоставлена
особа, від якої вона прагнула приховати зміст послання. Поспішні спроби сховати
лист виявилися марними – довелося залишити його на столі, розгорнутим, але так,
що текст був непомітний.
У цей момент з’являється міністр Д. Його пильний, майже
хижий погляд одразу помічає лист: він упізнає почерк, вловлює збентеження жінки
й миттєво здогадується про її таємницю.
Зберігаючи зовнішній спокій, міністр
дістає схожий лист, удає, що читає його, а потім непомітно підміняє справжній.
Виходячи, він забирає зі столу чужий документ, залишивши натомість свій –
нічого не вартий. Господиня бачить крадіжку, але через присутність третьої
особи не може цьому завадити.
Отримавши таким чином важіль впливу, міністр використовує
його у власних політичних інтересах, дедалі зловживаючи владою. Тим часом
потерпіла особа відчуває нагальну потребу повернути листа. Поліція протягом
трьох місяців ретельно й таємно обшукує помешкання міністра, однак безрезультатно.
Розгадка виявляється парадоксально простою: міністр не
ховав листа взагалі. Він лежав на видноті – недбало встромлений у візитницю, що
звисала з камінної полиці. Саме завдяки тонкому аналітичному мисленню Дюпена
документ вдається знайти й обережно замінити майстерною копією, яку неможливо
відрізнити від оригіналу.
Аналіз ситуації:
Джерело загрози безпеці інформації? (Антропогенне —
Міністр Д.)
До якого виду загрози безпеці інформації належить цей
випадок з листом? (Крадіжка документа (інформації) величезної значимості).
Які заходи безпеки були використані королівською особою?
(Марно спробувавши заховати листа у шухляду, вона змушена була покласти його
розкритим на столик. Лист лежав догори адресою і оскільки його зміст був
прихований, то не привертав уваги).
Мета поведінки (кібератаки) міністра Д.? (Користуватися
владою заради політичних цілей).
Який вихід із цієї ситуації знайшов Огюст Дюпен? (Лист,
з метою безпеки, було замінено копією, яку з першого погляду не можна було
відрізнити від оригіналу. Але його зміст був іншим).
Висновки
Який
нормативно-правовий акт міг би забезпечити захист інтересів королівської
особи та держави? (наприклад, Закон «Про захист конфіденційної інформації
державного значення», який передбачав би покарання за крадіжку, знищення та
розповсюдження документів з королівською печаткою).
***
Тест «Як надійно захистити облікові записи у мережі Інтернет»
Слово «Тест»
походить від англійського слова «Test», що означає — випробування, перевірка.
Не сприймайте результати тестів як вирок, адже тести дають уявлення про рівень
знань тільки на даний момент. У процесі подальшого навчання результати
тестування можуть змінюватися.
Дізнайтесь, наскільки ви обізнані
з проблемою кібербулінгу та як можете допомогти собі й іншим
***
Бібліотеки – Хаби цифрової
освіти : практичний посібник / автори-укладачі: О. Бруй, Т. Козицька, Г.
Мацієвська, С. Моісєєва, І. Шевченко ; заг. ред. Я. Сошинської ; ВГО Українська
бібліотечна асоціація ; Проєкт підтримки Дія. – Електрон. вид. – Київ : ВГО
Українська бібліотечна асоціація, 2023. – 116 с.
Ви – ті, хто щодня тихо творить великі зміни. Хто
підтримує, пояснює, навчає і надихає. Хто відкриває для людей новий цифровий
світ – без страху, крок за кроком, з теплом і терпінням.
Разом – змінюємось і змінюємо 💙💛
На Першому міському
Одеса поділилися важливою інформацією – про Хаби цифрової освіти в бібліотеках.
Зокрема, про те, що така трансформація бібліотек є природною відповіддю на
виклики часу: сьогодні більшість послуг, навчання і спілкування перейшли в
онлайн, тому бібліотеки розширюють свою роль і допомагають людям орієнтуватися
в цифровому світі: користуватися смартфоном, онлайн-сервісами, державними
послугами, безпечно поводитися в інтернеті. Особливо важливо це для людей
старшого віку та тих, кому складно самостійно опанувати цифрові навички.
Підкреслили, що в бібліотеках підтримують, пояснюють просто і дають
можливість вчитися у своєму темпі. І вже є перші результати – зростання
впевненості користувачів і їхньої самостійності в цифровому середовищі.
Говорили і про те, що навчання тут безкоштовне, а знайти найближчий хаб
можна через платформу Дія.Освіта або у своїй бібліотеці.
Загалом – про бібліотеки як про місце, де сьогодні допомагають не
розгубитися в цифровому світі!
