Бібліотеки Одеської області в цифрах. Рік 2025

 

Від деколонізації до Wi-Fi: як бібліотечна мережа Одещини переживає власну революцію

Бібліотеки Одеської області в цифрах. Рік 2025 : аналіт.-стат. зб. / Департамент культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одес. облдержадмін., Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. Грушевського, Наук.-метод. від. ; [підгот. Н. П. Маловік ; комп'ют. набір Н. П. Маловік ; ред. О. М. Ласкевич ; верстка О. М. Ласкевич ; відп. за вип. О. А. Булгакова]. – Одеса, 2026. – 71 с.

Читати та завантажити можна ТУТ

Сьогодні уявлення про бібліотеку як про тихе сховище запилених фоліантів остаточно відходить у минуле.

Аналітично-статистичний збірник «Бібліотеки Одеської області в цифрах. Рік 2025» розкриває значно динамічнішу, а подекуди й драматичну картину. За сухими колонками статистичних таблиць ховається історія про те, як культурні інституції регіону намагаються вижити під час війни, позбутися імперської спадщини та подолати цифровий розрив.

Запрошуємо проаналізувати «цифри, що стоять за книгами», і зрозуміти, куди насправді рухається бібліотечна мережа Одещини.

Велика «актуалізація»: очищення полиць та тривожна динаміка

Найбільш резонансним процесом 2025 року стала масштабна ревізія книжкових полиць. Як зазначається у збірнику: «У зв’язку з воєнною агресією рф розпочато роботу з актуалізації бібліотечних фондів».

Аналіз показує, що деколонізація фондів відбувається з різною швидкістю. Наприклад, у Дивізійській сільській територіальній громаді (далі – ТГ) російськомовна література складає лише 11,9%, тоді як в Ізмаїльській міській ТГ цей показник все ще сягає 75,5%. Справжньою аномалією виглядає Маразліївська сільська ТГ, де відсоток зменшення російськомовного фонду за рік зафіксовано на рівні 148,8% (Табл. №11).

Проте за цим оптимістичним «очищенням» криється серйозний виклик. Якщо ми подивимося на дані Березівського району (Табл. №7), то побачимо критичний розрив: протягом року вибуло 31,97 тис. примірників, тоді як надійшло лише 2,49 тис. Це означає, що фонди звільняються від російських наративів значно швидше, ніж наповнюються українськими новинками. Бібліотеки стають «чистішими», але водночас порожнішими.

Мережа виживання: стійкість на тлі аварійності

Статистика щодо кількості закладів (Таблиці №1 та №2) демонструє дивовижну живучість: у графі «ліквідовано» майже повсюдно стоять нулі. Однак збереження мережі не дорівнює її процвітанню.

Попри те, що фізично заклади працюють, стан приміщень залишає бажати кращого. У тому ж Березівському районі при мережі у 104 заклади за рік проведено лише 6 капітальних ремонтів — це менше 6% від потреби. В Одеському районі 10 бібліотек потребують оновлення, а 3 перебувають у безпосередньо аварійному стані. Це свідчить про те, що стійкість персоналу часто випробовується неналежними умовами, а «збереження мережі» подекуди є лише формальним утриманням стін.

Цифровий розрив та «сірі зони» статистики

Цифровізація залишається головним маркером перетворення бібліотеки на сучасний хаб. У Таблицях №3 та №4 ми знаходимо справжніх лідерів:

• Куяльницька сільська ТГ: приклад для наслідування — усі 76 комп'ютерів мають 100% доступ до інтернету.
• Одеська міська ТГ: демонструє розвиток, збільшивши парк техніки до 162 комп'ютерів та забезпечивши наявність 72 мультимедійних систем.
• Балтська міська ТГ: окрім гігабайтів інформації, бібліотека тут стає сервісним центром — зафіксовано наявність 17 одиниць копіювально-множильної техніки.

Проте слід звернути увагу на важливу примітку на сторінці 31 збірника. У звітності існують так звані «сірі клітинки», де облік фондів ведеться некоректно. Це тривожний сигнал для якості культурної статистики, який вказує на необхідність підвищення професійної компетенції кадрів у громадах.

Адміністративна магія: звідки на селі нові бібліотеки?

У звіті за 2025 рік можна помітити контрінтуїтивну цифру: кількість сільських бібліотек формально зросла. Чи це результат масового будівництва в селах? Ні, це результат «юридичної магії».

Згідно із Законом №3285-ІХ, статус селищ міського типу (СМТ) було змінено. Це призвело до того, що бібліотеки, які раніше вважалися «міськими», автоматично перейшли до категорії «селищних» або «сільських». Це важливий момент для розуміння структури звіту: мережа переформатовується юридично, що значно впливає на сільську статистику, не змінюючи при цьому кількість реальних будівель.

Мільйони відвідувань: соціальна функція понад усе

Попри міграцію та війну, кількість відвідувань залишається високою. В Одеській міській ТГ зафіксовано понад 842 тисячі візитів. Проте, якщо зіставити це з кількістю населення (близько 1,1 млн), ми побачимо, що середня інтенсивність відвідування становить менше одного разу на рік на одного мешканця.

Це свідчить про те, що бібліотека сьогодні змінює свою роль. Вона все менше є місцем регулярного отримання книг і все більше стає:

1. Центром інформаційної гігієни та перевірених даних.
2. Цифровим хабом у громадах, де інтернет-зв'язок є нестабільним.
3. Соціальним прихистком («пунктом незламності» культури) у часи кризи.

Бібліотека майбутнього — це...

Аналіз 2025 року підтверджує: бібліотечна система Одещини проходить крізь горнило трансформацій. Ми бачимо рішуче прощання з радянським минулим через актуалізацію фондів, хоча темпи надходження нової книги викликають занепокоєння. Бібліотека перестає бути «тихим місцем» і стає точкою доступу до сервісів та Wi-Fi.

Залишається відкритим питання: чи зможе фізична книга конкурувати з цифровим хабом, якщо темпи вибуття літератури й надалі в десятки разів перевищуватимуть наповнення? Статистика відвідувань каже, що простір бібліотеки нам потрібен. Але щоб ці стіни були наповнені не лише гігабайтами, а й сучасними сенсами, громади мають інвестувати не лише в «актуалізацію» (чистку), а й у розвиток.

Коли ви востаннє заглядали до своєї місцевої бібліотеки? Можливо, саме зараз час побачити ці цифри в дії та підтримати своїм візитом тих, хто тримає цей культурний фронт.

 

Культурне життя Одещини на сторінках преси . Вип. 5 (1-31 травня 2026 р.)

 

Культурне життя Одещини на сторінках преси [Текст] : бібліогр. список / Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. С. Грушевського, Від. інформації з питань культури, мистецтва та зв’язків з громадськістю ; [підгот. та комп’ют. набір О. Л. Попова ; ред. О. М. Ласкевич ; відп. за вип. О. Л. Попова]. – Одеса, 2026. –

Вип. 5 (1-31 травня 2026 р.). – 2026. – 4 с. ; 15х21. – 10 прим.: б. ц.

Читати та завантажити можна ТУТ

Українська книга на Одещині: бібліотеки, конкурси, стратегія розвитку читання: круглий стіл

 

Село Бочманівка на один день стала «книжковою столицею Одещини.

6 червня 2026 року, у межах XXVІ Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині», у селі Бочманівка відбулося виїзне свято української книги, яке стало знаковою культурною подією не лише для Куяльницької громади, а й для всього Подільського району та Одещини.

Урочистості розпочалися за участі представника Міністерства культури України, представників Одеської обласної державної адміністрації, директорів провідних національних бібліотек України, відомих українських письменників та громадських діячів.

Важливою складовою заходу став професійний круглий стіл «Українська книга на Одещині: бібліотеки, конкурси, стратегія розвитку читання», під час якого представники бібліотечної спільноти області ділилися досвідом, обговорювали сучасні виклики та перспективи розвитку читання в громадах.

Всіх об'єднало Свято Української Книги. І саме «книга» тут є ключовим словом. Бо якою би супер сучасною не була бібліотека, перш за все, вона асоціюється саме з книгою.

Нещодавно Міністерство культури представило результати дослідження «Культура в Україні». Так ось. 80% респондентів повідомили, що прочитали щонайменше одну книжку протягом року, 25% – 5 книжок або більше. Це слід виправляти. І тому учасники круглого столу обговорили важливі питання популяризації читання, підтримки української книги та ролі бібліотек у реалізації Стратегії розвитку читання.

Відкрило обговорення тема, яка задала загальний вектор усій подальшій розмові: «Публічні бібліотеки та розвиток читання: сучасні виклики, ефективні практики» (Кацмаза Олександра Олександрівна, Балтська публічна бібліотека).

 

 

Популяризація читання залишається одним із ключових напрямів діяльності бібліотек, адже саме книга допомагає людині пізнавати світ, розвиватися, зберігати культурну спадщину та будувати майбутнє. Але популяризація читання неможлива без якісного та актуального книжкового фонду – головного інструменту, через який бібліотека залучає нових і підтримує інтерес постійних читачів.

Тому неабиякий інтерес викликав виступ Присяжної Ірини Михайлівни (Любашівська публічна бібліотека): «Оновлення книжкових фондів як складова заохоченнядо читання».

 

Поповнення фондів сьогодні відбувається різними шляхами – це і отримання книг від Українського інституту книги, і за кошти місцевих бюджетів, і подарунки друзів бібліотек, і зокрема через участь у конкурсах і проєктах.

Приємно, дуже приємно наголосити, що бібліотеки нашої області є активними учасниками проєктів і конкурсів щодо поповнення книжкових фондів. Так, на цьогорічний конкурс книжкових грантів для публічних бібліотек України було подано майже 900 заявок від бібліотек з усієї країни – і лише 18 стали переможцями. Серед них наша Арцизька міська публічна бібліотека.

Не нехтують шансом поповнити фонд сучасними книжками українських авторів і бібліотеки м. Білгород-Дністровський, і Кілійська публічна бібліотека, і Новокальчевська сільська бібліотека Березівського району, і бібліотека-філія с. Чубівка, і Публічна бібліотека імені Євгена Чикаленка…

Оновлення бібліотечних фондів сьогодні потребує не тільки державної підтримки, а й активного пошуку додаткових можливостей. Саме зараз поговоримо про це говорили: «Конкурси та проєкти як ресурси поповнення бібліотечних фондів» (Бузинська Ірина Володимирівна, Савранська публічна бібліотека).

 

Сьогодні бібліотека виконує значно ширшу місію, ніж збереження та популяризація книги. Вона стає простором підтримки, спілкування та відновлення внутрішніх ресурсів людини. Особливо важливою ця роль є в умовах воєнного часу.

Кодимська публічна бібліотека представила свої напрацювання в цьому питанні (Кіреєва Ольга Сергіївна) – «Формування тематичних бібліотечних фондів для підтримки ментального здоров’я: досвід реалізації програми “Ти як?”».

 

Піклуючись про психологічне благополуччя користувачів, бібліотеки водночас сприяють зміцненню української культурної та мовної ідентичності. Одним із дієвих інструментів такої роботи стали українські розмовні клуби, які об’єднують людей навколо книги, мови та спільних цінностей.

Цікавим досвідом поділилася Урсул Олеся Іванівна (Ананьївська публічна бібліотека) – «Українська книга у формуванні мовного простору: досвід українських розмовних клубів».

 

Українська книга не лише формує мовний простір, а й допомагає зберігати історичну пам’ять, відкривати постаті, які працювали для розвитку української культури та національної свідомості.

Саме до такої постаті належить Євген Чикаленко – визначний меценат, громадський діяч, видавець та щирий прихильник української справи.

«Свідомий українолюб Євген Чикаленко: бібліотечне краєзнавство».

 

 

 

Сьогоднішня розмова переконливо засвідчила, що бібліотеки Одещини є активними учасниками реалізації Стратегії розвитку читання. Через оновлення фондів, участь у проєктах, підтримку ментального здоров’я, популяризацію української мови та збереження історичної пам’яті вони створюють сучасний простір для читання, навчання й культурного розвитку громад.

 

Дякуємо всім учасникам за професійний досвід, цікаві ідеї та небайдужість до майбутнього української книги та читача, дякуємо за фото – Публічній бібліотеці імені Євгена Чикаленка.

Забіянов Є. В. Образ бібліотекаря в зарубіжному кінематографі в умовах суспільних криз

 

Забіянов Є. В. Образ бібліотекаря в зарубіжному кінематографі в умовах суспільних криз [Електронний ресур] / Євген Володимирович Забіянов // Бібл. Меркурій = Library Mercury / М-во освіти і науки України, Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, Наук. б-ка ; [редкол.: Д. В. Кіосак, О. В. Суровцева, О. В. Полевщикова [та ін.]]. – Одеса : ОНУ, 2025. – Вип. 2(34). – 2025. – С. 7-19. – Бібліогр.: 30 назв. – Режим доступу: https://vislib.onu.edu.ua/article/view/353359/346685. – Назва з екрана. – Дата протоколу: 23.12.2025.

Читати та завантажити можна ТУТ

Без бар’єрів: освітні серіали для суспільства рівних можливостей

 

Без бар’єрів: освітні серіали для суспільства рівних можливостей [Текст] : інформ. навігатор / Департамент культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одес. облдержадмін., Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. С. Грушевського, Наук.-метод. від. ; [підгот. О. А. Булгакова ; комп'ют. набір О. А. Булгакова ; заг. редагування О. М. Ласкевич ; відп. за вип. О. А. Булгакова]. – Одеса, 2026. – 8 с. – 15х21,5. – 40 прим.: б. ц.

Читати та заванажити можна ТУТ

Культурне життя Одещини на сторінках преси. Вип. 4 (1-30 квітня 2026 р.)

 

Культурне життя Одещини на сторінках преси [Текст] : бібліогр. список / Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. С. Грушевського, Від. інформації з питань культури, мистецтва та зв’язків з громадськістю ; [підгот. та комп’ют. набір О. Л. Попова ; ред. О. М. Ласкевич ; відп. за вип. О. Л. Попова]. – Одеса, 2026. –

Вип. 4 (1-30 квітня 2026 р.). – 2026. – 4 с. ; 15х21. – 10 прим.: б. ц.

Читати та завантажити можна ТУТ

Безбар’єрний простір у бібліотеках Одеської області. 2025

Безбар’єрність є однією з ключових засад сучасного розвитку публічних бібліотек як відкритих, інклюзивних і доступних для кожного простору знань, спілкування та підтримки громади.

Сьогодні бібліотека розглядається не лише як місце зберігання інформації, а як простір рівних можливостей, де кожен користувач, незалежно від віку, стану здоров’я чи мобільності, має право на вільний доступ до послуг, інформації та культурного життя.

У рамках реалізації Плану заходів Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної (військової) адміністрації на 2025 рік з виконання Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року Комунальна установа «Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені М. С. Грушевського» у 2025 році провела моніторингове дослідження «Безбар’єрний простір в бібліотеках Одеської області. 2025».

До участі в дослідженні долучилися представники 159 бібліотек із 91 територіальної громади (міських, селищних та сільських), що забезпечило широкий і репрезентативний аналіз стану бібліотечної мережі області.

Дослідження спрямоване на комплексне вивчення стану безбар’єрності бібліотечної мережі області. Зокрема, аналізується фізична доступність бібліотечних закладів, наявність умов для відвідування маломобільними групами населення, у тому числі людьми з інвалідністю, а також рівень доступності інформації та публічних послуг. Окрему увагу приділено розвитку цифрової доступності та можливостям отримання бібліотечних сервісів у зручних і сучасних форматах.

Отримані результати стануть основою для формування подальших рекомендацій щодо вдосконалення інклюзивного середовища в бібліотеках області та наближення їх до європейських стандартів безбар’єрності.

Безбар’єрний простір у бібліотеках Одеської області. 2025 [Текст] : підсумки моніторинг. дослідж. / Департамент культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одес. облдержадмін., Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. С. Грушевського, Наук.-метод. від. ; [анкету підгот.: Н. П. Маловік, О. А. Булгакова ; комп'ют. набір та аналіз О. А. Булгакова ; відп. за вип. О. А. Булгакова]. – Одеса, 2026. – 24 с. – 15х21,5. – 40 прим.: б. ц.

Читати та завантажити можна ТУТ