Від слова – до нації: в Одесі вшанували 160-річчя Михайла Грушевського

 

Книга, історія, мистецтво й сучасні технології об’єднали учасників XXX обласного фестивалю української книги, який відбувся 27–28 жовтня в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці імені М. С. Грушевського

 

Два дні в бібліотеці говорили про українську історію, книжкову спадщину, культуру та людей, які творили наше минуле. Цьогорічний фестиваль «Від слова – до нації» присвятили 160-річчю від дня народження видатного українського історика, науковця, літератора й державного діяча Михайла Грушевського.

Зранку в бібліотеці зібралися охочі долучилися до спільної традиції, що об’єднує українців у різних куточках світу, – Радіодиктанту національної єдності. Цьогорічний щемливий текст Артура Дроня читали вчитель Артур Пройдаков і волонтерка Даша Астаф’єва.

Урочисте відкриття розпочалося хвилиною мовчання на знак пошани до загиблих захисників і захисниць України та мирних жителів, чиї життя забрала російська агресія.

З піднесеним настроєм та відчуттям великої відповідальності на заході виступив академічний хор «Ave Ton» Одеського фахового коледжу мистецтв імені К. Ф. Данькевича (художній керівник – Інга Селіна). У виконанні хору урочисто пролунали Державний Гімн України та духовний гімн «Молитва за Україну».

Програма першого дня була насиченою. Учасники знайомилися з науковою та літературною спадщиною видатного українця, згадували його зв’язки з Одесою, говорили про історію українського національного руху на Одещині.

Про літературний доробок ученого розповіла філологиня та літературознавиця Ірина Нечиталюк. Завідувач Музею української книги Євген Забіянов представив книжкову виставку «Минуле України у наукових працях Михайла Грушевського». Відвідувачі мали змогу ознайомитися з виданнями, які допомагають глибше зрозуміти історію нашої країни та внесок ученого в її дослідження.

Окрему увагу приділили діяльності Одеської «Просвіти». Бібліотекарка Ксенія Сорокіна представила матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Одеська “Просвіта” в боротьбі за здобуття та збереження незалежності України», присвяченої 120-річчю заснування товариства. А краєзнавець Василь Вельможко у виступі «Одеські друзі Михайла Грушевського» розповів про зв’язки історика з нашим містом та людей, які були причетні до українського культурного й громадського руху. Його доповідь супроводжувалася перекладом жестовою мовою, адже доступність культурних подій – важлива складова сучасного бібліотечного простору.

Не обійшлося й без музики. Гарний настрій присутнім подарував ансамбль народних інструментів «Мозаїка» Одеської обласної філармонії імені Давида Ойстраха.

Ще однією подією стала презентація книги Андрія Тарасова «Від вітрильників до сталевих гігантів: нарис еволюції бойових кораблів 1860–1920 рр.». Видання представив видавець Антон Санченко. Ця зустріч розширила тематику фестивалю, поєднавши історію, військово-морську справу та сучасне книговидання.

А в бібліотеці на відвідувачів чекала особлива фотозона – «Кабінет Грушевського». Вона дає змогу бодай на мить уявити атмосферу кабінету вченого, де народжувалися наукові ідеї та писалися праці, присвячені минулому України. Фотозона стала ще однією можливістю ближче познайомитися з людиною, чиє ім’я носить бібліотека.

Другий день фестивалю показав, як можна розповідати про історію за допомогою сучасних технологій. Учасники ознайомилися зі створенням візуального контенту за допомогою штучного інтелекту на тему «Михайло Грушевський: історія України в одній постаті». 

Бібліотеки області долучилися до фестивалю, продемонструвавши власні виставки та творчі підходи до популяризації української книги. Присутні переглянули відеоогляд книжкових виставок бібліотек Одещини «На хвилі з Грушевським». А сучасні цифрові інструменти допомогли представити ці напрацювання ширшій аудиторії.

Знайшлося місце й для розмови про душевну рівновагу та емоційну підтримку. Психологічну зустріч «Чи може книга бути простором спокою?» провели представники Благодійного фонду HEKS|EPER «Рука Допомоги» – психолог Сергієнко О. М. та координатор Кривошеєнко І. О. Учасники говорили про власні почуття, важливість підтримки та про те, як читання допомагає відволіктися від щоденних турбот і відновити внутрішні сили.

Особливою подією фестивалю стала художньо-документальна оповідь «Мелодія, що подолала час і простір» за авторством театрознавиці Любові Федченко. Її представили митці Одеського академічного українського музично-драматичного театру імені В. С. Василька: народний артист України Ігор Геращенко, заслужена артистка України Галина Кобзар-Слободюк та артистка Ольга Максимів.

Глядачі перенеслися в грудень 1923 року, до австрійського міста Баден, де родина Грушевських перебувала у вимушеній еміграції. Через спогади, щоденникові записи, поезію та прозу перед присутніми постали особисті переживання родини, її туга за Батьківщиною та надія на повернення.

Важливе місце в оповіді посіла історія Української республіканської капели під керівництвом Олександра Кошиця. Її виступи в країнах Європи й Америки знайомили світ з українською музикою. А «Щедрик» Миколи Леонтовича став одним із найвідоміших українських музичних творів у світі. Історія капели нагадала, що українська культура здатна долати кордони й об’єднувати людей навіть далеко від рідного дому.

За виставою із зацікавленням стежили учні 10–11-х класів Одеського ліцею № 1 імені А. П. Бистріної разом зі своїми вчителями. Для молоді це була нагода побачити відому історичну постать з іншого боку – не лише як автора фундаментальних наукових праць, а і як людину зі своїми спогадами, почуттями та надіями.

Два дні фестивалю промайнули в розмовах, нових відкриттях і зустрічах. У його програмі знайшлося місце і для серйозних наукових досліджень, і для музики, і для театрального мистецтва, і для сучасних технологій. Усе це об’єднала українська книга – як джерело знань, пам’яті та духовної сили.

Назва фестивалю «Від слова – до нації» сьогодні звучить особливо актуально. Адже знання власної історії допомагає нам краще розуміти себе, цінувати свою культуру й усвідомлювати, за що бореться Україна. А бібліотека залишається місцем, де історія не припадає пилом на книжкових полицях, а оживає в людських розмовах, мистецьких творах, нових дослідженнях і зустрічах поколінь.

 

Ольга Булгакова, заступник директора з наукової роботи.

Фото Наталії Михайленко.

 

До переліку антиукраїнських видань додано 8 нових пропагандистських книг

 

 

З метою захисту національного інформаційного простору Держкомтелерадіо у співпраці зі Службою безпеки України продовжує здійснювати моніторинг видавничої сфери держави-агресора та оперативно реагує на факти випуску й поширення антиукраїнської продукції.

За результатами моніторингу, зокрема, ведеться Перелік книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.

У вересні цей Перелік поповнився 8 новими найменуваннями антиукраїнської видавничої продукції. Переважна більшість внесених книг є новинками російських видавництв, що побачили світ після початку повномасштабного вторгнення. Усі вони мають виражений ідеологічно-антиукраїнський характер та спрямовані на популяризацію та виправдання збройної агресії росії проти України, поширення кремлівських військово-пропагандистських наративів і ґлорифікацію окупаційних військ.

Серед оновленого списку, зокрема:

1. О. Сладков «Герои Русской весны. Личные встречи» («Эксмо», 2026) – у книзі романтизується та закладається ідеологічний фундамент російської агресії, заперечується суверенітет України, героїзуються ватажки незаконних збройних формувань і окупантів, а також формується образ України як «ворожого та штучного утворення». Автор – російський воєнкор-пропагандист, внесений до санкційних списків України, Європейського Союзу та Великої Британії за виправдовування агресії й пропаганду війни.

2. Жак Бо «Тайные войны на Украине» (Max Milo Éditions, 2025) – твір колишнього швейцарського розвідника, який російська пропаганда активно використовує для зовнішньої та внутрішньої аудиторії як «незалежну західну аналітику». У книзі заперечується суб'єктність України, просувається нарaтив про те, що Україна є «маріонеткою НАТО», звинувачується українська армія у «злочинах проти власного народу» та виправдовується повномасштабне вторгнення росії під прикриттям «геополітичного захисту». Проти автора за поширення дезінформації та прокремлівської конспірології Україною та Європейським Союзом запроваджено персональні санкції.

3. К. Власов «ZOV – в одном строю с Отважными» («ЛитРес», 2025) – видання прямо романтизує загарбницьку війну, героїзує російські окупаційні підрозділи та легітимізує знищення українських міст, цивільної інфраструктури, вбивства українських громадян, подаючи це під соусом «визвольної місії». Автор – безпосередній учасник збройної агресії проти України.

Станом на сьогодні Перелік антиукраїнських видань налічує 710 найменувань пропагандистської літератури.

Нагадуємо, що розповсюдження включених до Переліку творів може містити ознаки злочинів, відповідальність за вчинення яких передбачена Кримінальним кодексом України (зокрема статтями 109, 110, 161, 300, 436, 436-1 та 436-2).

Ба

 

Забіянов Є. Портретне інтерв’ю як інструмент формування іміджу бібліотеки: на прикладі Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки імені М. С. Грушевського

 

Забіянов Є. Портретне інтерв’ю як інструмент формування іміджу бібліотеки: на прикладі Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки імені М. С. Грушевського / Євген Забіянов // Інформаційна освіта та професійно-комунікативні технології ХХІ століття : матеріали ХІХ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 9-11 верес. 2026 р.) / за заг. ред. В. Г. Спрінсяна ; редкол.: Г. О. Оборський, В. Г. Спрінсян, О. В. Шевченко [та ін.] ; відп. за вип.: О.В. Лаврик, О. В. Макаров, М. Г. Якубовська. – Одеса, 2026. – С. 159-163. – Бібліогр.: 8 назв.

Читати та завантажити можна ТУТ

Цифрова свобода без бар’єрів. Корпоративна мережа публічних бібліотек: точка доступу у цифрову держав: флагманський проєкт у межах плану заходів з реалізації Національної стратегії безбар’єрності на 2027–2028 роки

 

29 вересня 2026 року відбудеться засідання Національної ради безбар’єрності – ключового майданчика між органами виконавчої влади, представниками депутатського корпусу, міжнародними партнерами, представниками громадянського суспільства.

Під час засідання будуть проведені підсумки стану виконання флагманських проєктів за 2021–2026 роки і плани щодо їх продовження в 2027–2028 роках.

Комунальна установа «Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені М. С. Грушевського» подала на розгляд Національної ради безбар’єрності флагманський проєкт «Цифрова свобода без бар’єрів. Корпоративна мережа публічних бібліотек: точка доступу у цифрову державу», що запланований до реалізації у 2027–2028 роках у межах виконання Національної стратегії із створення безбар'єрного простору в Україні на період до 2030 року, у встановленому форматі.

Проєктна заявка

ЦИФРОВА СВОБОДА БЕЗ БАР’ЄРІВ. КОРПОРАТИВНА МЕРЕЖА ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК: ТОЧКА ДОСТУПУ У ЦИФРОВУ ДЕРЖАВУ

Флагманський проєкт Комунальної установи «Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені М. С. Грушевського» у межах плану заходів з реалізації Національної стратегії безбар’єрності на 2027–2028 роки

 

Візуалізація проєкту

 

 

Цифрова свобода без бар’єрів. Корпоративна мережа публічних бібліотек: точка доступу у цифрову державу [Текст] : флагманський проєкт Комунальної установи «Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені М. С. Грушевського» на 2027–2028 роки / Департамент культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одес. облдержадмін., Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. С. Грушевського, Наук.-метод. від. ; [підгот. О. А. Булгакова ; комп'ют. набір О. А. Булгакова ; заг. редагування О. М. Ласкевич ; відп. за вип. О. А. Булгакова]. – Одеса, 2026. – 10 с. – (У межах Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року). – 15х21,5. – 40 прим.: б. ц.

Читати та завантажити можна ТУТ

Послуги публічних бібліотек України: Одеська область. Аналітична довідка за результатами Всеукраїнського дослідження

 

Публічні бібліотеки є одними із найдоступніших і найпоширеніших закладів культури в Україні, що забезпечують населенню вільний доступ до інформації, знань та культурних цінностей. В умовах цифрової трансформації суспільства, децентралізації та реформування системи публічних послуг виникає потреба в об'єктивній оцінці того, які саме послуги фактично надають бібліотеки, наскільки вони відповідають потребам користувачів і чинному законодавству, а також яким є стан матеріально-технічної бази закладів.

Представлена аналітична довідка ґрунтується на результатах Всеукраїнського дослідження, проведеного у 2026 році з ініціативи Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого «Послуги публічних бібліотек України», а саме – серед бібліотек Одеської області.

Метою дослідження було зібрати первинні дані про кадрове забезпечення бібліотек, наявність технічної інфраструктури (інтернет, комп'ютерна та копіювальна техніка), перелік безоплатних і платних послуг, порядок формування вартості платних послуг та бачення самих бібліотечних працівників щодо того, які послуги мають залишатися безоплатними відповідно до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України .

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю привести практику надання бібліотечних послуг у відповідності до нормативних вимог, зокрема Порядку визначення переліку платних послуг, що надаються закладами культури, а також потребою виявити регіональні диспропорції в забезпеченні бібліотек – насамперед між міськими та сільськими закладами, частка яких у вибірці є найбільшою.

Об'єктом дослідження є публічні бібліотеки Одеської області різних типів (міські, сільські, селищні, обласна) та різного юридичного статусу (самостійні публічні бібліотеки, філії, структурні підрозділи інших закладів культури).

Предметом дослідження є перелік, обсяг і умови надання безоплатних та платних бібліотечних послуг, а також ресурсне (кадрове й матеріально-технічне) забезпечення, необхідне для їх реалізації.

У ході дослідження вирішувалися наступні завдання:

• визначити кількісний та якісний склад респондентів;
• проаналізувати кадрову забезпеченість бібліотек;
• оцінити стан їхньої матеріально-технічної бази (доступ до інтернету, наявність комп'ютерної та копіювальної техніки);
• систематизувати перелік безоплатних послуг, у тому числі тих, що надаються дистанційно;
• схарактеризувати склад довідково-пошукового апарату;
• проаналізувати практику надання платних послуг, підстави формування їх вартості та напрями використання отриманих коштів;
• узагальнити пропозиції бібліотечних працівників щодо переліку послуг, які мають залишатися безоплатними, та можливого розширення переліку платних послуг.

Емпіричною базою дослідження слугували результати анкетування 63 бібліотек Одеської області, зібрані у формі структурованої онлайн-анкети з питаннями закритого (з можливістю обрати один або кілька варіантів відповіді) та відкритого типу .

Отримані дані оброблено методами описової статистики (частотний та відсотковий аналіз) з розподілом за типом населеного пункту та юридичним статусом бібліотек, що дозволило виявити не лише загальні тенденції, а й суттєві відмінності між міськими та сільськими закладами.

Структура звіту відповідає логіці анкети (згідно з її маркуванням та нумерацією): спочатку характеризується вибірка респондентів, далі послідовно аналізуються кадрове забезпечення, матеріально-технічна база, безоплатні та платні послуги, а завершується дослідження узагальненням поглядів бібліотекарів на перспективи розвитку переліку послуг і підсумковими висновками.

Послуги публічних бібліотек України: Одеська область [Текст] : аналіт. довідка за результатами Всеукр. дослідж. / Департамент культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одес. облдержадмін., Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. С. Грушевського, Наук.-метод. від. ; [підгот. О. А. Булгакова ; комп'ют. набір О. А. Булгакова ; заг. редагування О. М. Ласкевич ; відп. за вип. О. А. Булгакова]. – Одеса, 2026. – 23 с. – 15х21,5. – 40 прим.: б. ц.

Читати та завантажити можна ТУТ

«Бібліотека 5D» – Багатопрофільний простір майбутнього у Роздільнянській публічній бібліотеці

  

Сьогодні, 7 серпня 2026 року, для бібліотечної спільноти Однщини відбулася особлива подія – щемлива, радісна й по-справжньому надихаюча.

Бібліотекарі Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки імені М. С. Грушевського мали щастя стати свідками й учасниками відкриття у Роздільнянській публічній бібліотеці Багатопрофільного простору майбутнього «Бібліотека 5D» – простору, що об’єднує дружбу, довіру, допомогу, дію та досягнення.

Право перерізати символічну червону стрічку надали голові Роздільнянської районної державної адміністрації Вадиму Ковальському, представниці департаменту культури національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської ОВА Ользі Тарасовій, секретарю Роздільнянської міської ради Тетяні Антоновій-Левченко, директорці КЗ «Роздільнянська публічна бібліотека» Олені Колопенюк

Що таке 5D?

• Дружба – знаходь своїх!
• Довіра – почувайся безпечно!
• Допомога – розвиваймося разом!
• Дія – створюй та надихайся!
• Досягнення – підкорюй нові вершини!

Створення цього Простору – це не просто реалізація проєкту. Це історія про людей, які вірять у свою бібліотеку, у свою громаду і в те, що разом можна створювати майбутнє вже сьогодні!

Цю чудову ідею придумала та втілила команда небайдужих, завзятих бібліотекарів разом із партнерами та друзями. І за цим проєктом – багато праці, енергії, творчості, віри та щирого бажання зробити бібліотеку ще більш відкритою, сучасною і потрібною кожному.

Директор КЗ «Роздільнянська публічна бібліотека» Олена Іванівна Колопенюк

Проєкт фінансується Фондом «Пам'ять, відповідальність і майбутнє» (EVZ, Німеччина).

ОСВІТА ПРОТЯГОМ ЖИТТЯ

• Школа бізнесу «Бізнес-старт» – практикуми з маркетингу, зустрічі з успішними підприємцями.
• Клуб вивчення англійської мови.
• Навчання цифрової грамотності у Хабі цифрової освіти.

STOP-СТРЕС

• Психологічні тренінги та практики;
• Клуб арттерапії «Артбаланс»;
• Спільні читання «Читаємо разом»;
• Зустрічі любителів тварин «Вечірка з хвостиками».

СКАРБИ НАЦІЇ

• Історичний гід «Сторінки історії»;
• Етнодійства – свята українських традицій, фольклорні виставки;
• Творча майстерня «Мальви» – клаптикове шиття, створення ляльок в українському вбранні.

Усе це – про людей, спілкування, розвиток, творчість і можливості.

Народний інструментальний ансамбль «Гармонія»

Від щирого серця бажаємо команді Роздільнянської публічної бібліотеки успіхів, невичерпної енергії, сміливих ідей та їх втілення, вдячних людей поруч!

Нехай кожен, хто переступає поріг «Бібліотеки 5D», знаходить тут щось своє – друга, знання, підтримку, натхнення або нову можливість!

Фото: Вперед – медіа Роздільнянського району

 

Культурне життя Одещини на сторінках преси. Вип. 7 (1-31 липня 2026 р.)

Культурне життя Одещини на сторінках преси [Текст] : бібліогр. список / Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. С. Грушевського, Від. інформації з питань культури, мистецтва та зв’язків з громадськістю ; [підгот. та комп’ют. набір О. Л. Попова ; ред. О. М. Ласкевич ; відп. за вип. О. Л. Попова]. – Одеса, 2026. –

Вип. 7 (1-31 липня 2026 р.). – 2026. – 4 с. ; 15х21. – 10 прим.: б. ц.

Читати та завантажити можна ТУТ