Сучасна бібліотека: виклики та можливості

 

 

Виступ директора КУ «Одеська обласна універсальна наукова бібліотек імені М. С. Грушевського» Юліани Сергіївни Амельченко на засіданні колегії Департаменту управління культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської державної адміністрації 5 листопада 2021 року.

 

Дозволю собі розпочати свій короткий аналітико-інформаційний виступ «Сучасна бібліотека: виклики та можливості» словами міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка з його недавнього інтерв’ю: «На моє глибоке переконання читання впливає на успішну кар’єру не менше, ніж навчання». І кар’єра міністра - це яскраве тому свідоцтво.

Зрозуміло, що саме це твердження стало центральним, коли розроблялась та затверджувалась стратегія розвитку бібліотечної справи до 2025 року «Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України». Саме цей документ визначив бібліотеки як базовий елемент культурної, освітньої, інформаційної інфраструктури держави, їх, нашу, роль у вихованні читаючої, мислячої, освіченої нації. Саме ця ідея покладена в основу Всеукраїнської акції з промоції читання «Читай, досягай», яка розпочалась 20 січня 2021 року.

В Одеській області закінчено реорганізацію публічних бібліотек: 713 публічних бібліотеки передані у власність територіальних громад. На сьогодні 27 територіальних громад (далі – ТГ) створили публічні бібліотеки з філіями, у 9 ТГ бібліотеки є структурними підрозділами центрів культури та дозвілля, 8 ТГ продовжили об’єднання бібліотек у централізовані бібліотечні системи. У 47 ТГ бібліотеки працюють самостійно, але не мають головної бібліотеки – центру комплектування та обробки літератури, методичної допомоги, навчання на місцевому рівні.

Крім того, з самого початку реалізації реформи, а саме з передачі бібліотек територіальним громадам, їх мережа різко скоротилась. Нагадаю про закриття у 2019 році 15 бібліотек, в тому числі 6 бібліотек у сільській місцевості, 38 закладів у 2020 році (майже усі у сільській місцевості). Чи не забагато? Чи виправдано це об’єктивно? Чи відповідає це мінімальним соціальним нормативам? На превеликий жаль, за попередньою інформацією, мережа у 2021 році скоротиться ще більш ніж на 60 одиниць. Причини однакові: відсутність працівника, поганий стан приміщення.

Існує ще одна велика проблема – неповний бібліотечний моніторинг стану бібліотечної справи, який обласна бібліотека щорічно здійснює в програмі ЕСМаР. Наприклад, у 2020 році лише 702 бібліотеки з 716 мали можливість заповнити електронні звіти і увійти до звіту області. 14 бібліотек надати повні дані для електронного звіту не змогли, тому програма ці звіти не пропустила. Наш висновок – бібліотеки не працювали.

Що тут казати про сучасні вимоги розвитку бібліотечної справи, про виконання закону «Про бібліотеки та бібліотечну справу»? Які тут вимоги до реалізації державної програми «Чотири бібліотечні простори»? Скільки разів я чула відповідь посадовців: «А у нас немає субвенцій на культуру», …іноді хотілось заплакати (хоча я ніколи не плачу). Дуже шкода…

Держава прикладає чимало зусиль, щоб допомогти саме бібліотекам. 2020 року було безкоштовно передано бібліотекам області 300 комп’ютерів та 175 комп’ютерних столів, що отримала Одеська область за програмою Міністерства цифрової трансформації України у партнерстві з Благодійним фондом «Favbet Foundation». Техніка була розподілена після вивчення ситуації в територіальних громадах та потреб участі бібліотек в реалізації національної програми «Дія. Цифрова освіта». Таким чином, Березівський район отримав 38 одиниць техніки, Білгород-Дністровський – 36 і т.п., але до цього часу комп’ютери не отримали бібліотеки: Усатівська, Великобуяльницька, Стрюківська, Слобідська, Сафянівська, Дивізійська, Зеленогірська, Вилківська, Вигодянська. Як на мене, дуже приємно звучить цифра 1100, саме стільки комп’ютерів сьогодні в бібліотеках області.

Кожного року бібліотеки отримують фінансовані державою українські видання від Українського інституту книги (далі – УІК). 2020 року бібліотеки отримали 14569 примірників, у 2021 році бібліотеки отримають 13874. Головним дарунком 34 бібліотекам області стало повне академічне зібрання творів Лесі Українки у 14 томах, а наприкінці жовтня, за пропозицією УІК, обласна бібліотека надала списки ще 10 бібліотек сільських територіальних громад для отримання комплектів.

Загалом минулого року місцеві бюджети виділили на поповнення книжкових фондів бібліотек 1 мільйон 35 тисяч гривень.

Цього року на запит Міністерства культури та інформаційної політики України обласна бібліотека провела опитування 48 ТГ щодо виділення коштів на поповнення книжкових фондів.

25 територіальних громад кошти виділяли: найзначніше фінансування отримала Захарівська ТГ – 200000 грн., Куяльницька ТГ – 146913, Балтська ТГ – 61295 та інші громади, де фінансування складає від 30000 до 50000 гривень.

На жаль, 23 ТГ зовсім не фінансували поповнення фондів бібліотек. Це Доброславська ТГ (Одеський район), Дивізійська ТГ (Білгород-Дністровський район, Зеленогірська ТГ (Подільський район), Кубейська ТГ (Болградський район), Курісівська ТГ (Березівський район) та інші. Не стану перераховувати...

Безперечно, це не вирішує проблему оновлення книжкових фондів бібліотек, де 70% складають книги, видані ще за радянських часів. Цього року Міністерство культури та інформаційної політики України проголосило реформу кластера читання, до якого входить вирішення кількох проблем. Метою цієї реформи є забезпечення доступності сучасних книжок (адже вартість хорошої книги з якісною поліграфією чимала), трансформація, осучаснення старих бібліотек та поновлення фондів, і, мабуть, найсучасніша ідея – встановлення моди на читання.

В нашій області зроблено декілька кроків для вирішення названих проблем.

За допомогою обласної та місцевих адміністрації в бібліотеках створено 89 хабів цифрової освіти. Радує та надихає, що хаби відкриваються в сільських територіальних громадах. На сьогодні відкрито хаби в 40 сільських бібліотеках; наприклад, Андрій-Іванівська сільська бібліотека, сільські бібліотеки Савранської ТГ, сільські бібліотеки Подільського району та інші. Саме в цих структурах професійно та чітко організовано навчання за програмою «Дія. Цифрова освіта».

В області відкрито 19 медіацентрів: в Ренійській дитячій, Миколаївській селищній, Суворовській селищній, Захарівській селищній які стали дійсно центрами навчання медіаграмотності, перегляду та обговоренню художніх та документальних фільмів – просторами, де можуть зібратись, спілкуватись, навчатись та обговорити нагальні проблеми усі мешканці. В бібліотеках діють електронні читальні зали. Бібліотеки області у своїй більшості долучаються до реалізації актуальних проектів; так, у жовтні бібліотеки взяли участь у Всесвітньому тижні медіа- та інформаційної грамотності, а з 1 листопада – у Місяці цифрової грамотності, що проходить в межах національного проекту «Дія. Цифрова освіта». Ми впевнені, що значна кількість бібліотек області перевірять грамотність української мови під час проведення Радіодиктанту національної єдності, який традиційно відбудеться 9 листопада, в День української писемності та мови. Цього року власний текст диктуватиме відомий український письменник Юрій Андрухович.

До чого я веду? Головне – показати реалізацію в нашій області перетворення бібліотек в сучасні бібліотеки. На мою думку, головна мета усіх інноваційних бібліотечних нововведень – це якісне та комфортне обслуговування жителів громади. Повторююсь, але, займенник «ми» мені ніколи не подобався, тому кажу «я». І хоча бібліотека – категорія вічності, я вважаю, що в нашу епоху вона має існувати тільки за однієї умови – відповідати змінам, які відбуваються у суспільстві. Хочу знов і знов процитувати слова найбагатшої людини у світі – Ілона Маска (до речі, нещодавно його рахунок перевалив через 300 мільярдів доларів): «Хто непідтримує нове, повинен відійти» і далі: «Результати залежать від інноваційності, драйву та рішучості команди».

Хочу розповісти про яскраву, яка відповідає сучасним вимогам, діяльність лише деяких (а їх ще багато в нашій області), тих небайдужих, які мають вперте бажання відстояти важливість бібліотеки для громади, які позбавляються від стереотипів і, використовуючи традиційні функції, впроваджують нові, які виникають в сучасних соціокультурних умовах.

Декілька слів про бібліотеки, які дійсно стали «третім місцем» – простором поза домом і поза місцем роботи, де зустрічаються люди і втілюються плани, де трансформувався бібліотечний простір, де головною ідеєю роботи стала ідея «Бібліотека – вхід вільний!». Сучасна бібліотека – це система доступу до інформаційних ресурсів, комфортне середовище, вільний доступ до мережі Інтернет, комп’ютерна та мультимеійна техніка в достатній кількості, відкриті фонди сучасної літератури, цікаві форми роботи, і, врешті-решт, освічений, усміхнений, сучасний бібліотекар.

Арцизська міська публічна бібліотека. Нові меблі, 20 комп’ютерів, плазмовий телевызор, мультимедійні проектори, є студія 3D-моделювання, втілюються нові проекти «Мобільна дискотека», «Поетична табуретка», сучасні тренінги, наприклад, «Профілактика емоційного вигорання»; стара котельня перебудована на арт-галерею, у планах відкриття фонтану та смарт-лавки. З 2 серпня цього року бібліотека офіційно є Пунктом проходження іспитів на визначення рівня володіння державною мовою.

Балтська публічна бібліотека міської територіальної громади. Започатковані проекти «Інтернет-старт», «Бібліотека – платформа для спілкування», реалізується відео-проект «Що читають відомі та успішні люди Балтщини».

Позитивні метаморфози в бібліотеках Куяльницької громади, які є популярними хабами цифрової освіти; так, 24 бібліотекаря та 136 користувачів бібліотек пройшли навчання з цифрової грамотності та отримали відповідні сертифікати. В рамках урочистостей до 30-річчя Незалежності України була презентована книга – краєзнавчий альманах «Ягорлицький ключ», підготовлена працівниками публічної бібліотеки імені Євгена Чикаленка Куяльницької сільської ради Подільського району. Книга видана під редакцією директорки Світлани Дюгаєвої.

Завжди цікаво і сучасно відбувається оновлена робота Ренійської, Саратської, Любашівської, Болградської, Авангардівської, Кодимської, Татарбунарської, Тарутинської, Чорноморської імені І. Рядченка, Маякської сільської та багатьох, збережених громадами, бібліотек.

30 бібліотек області стали амбасадорами Музею української книги, створеного в Одеській ОУНБ імені М.С. Грушевського. Саме юнацтву, дітям, молоді розповідатимуть професіонали-історики про роль нашої держави в розвитку книговидання з кінця ХУ1 століття. Діти зможуть побачити і самостійно роздрукувати сторінку Острозької Біблії на копії друкарського станка Івана Федорова, використовуючи автентичну дерев’яну матрицю. Такі зустрічі вже відбулись в м. Чорноморськ та с. Красносілка Красносільської територіальної громади Одеського району.

За словами Олександра Ткаченка, кожна громада має можливість оновлювати місцеві бібліотеки. Європа вже пройшла цей шлях, бібліотеки в Європі не скорочувались, а оновлювались, бо там зрозуміли, що бібліотеки є чи не найкращим засобом для прищеплення людям культури. Ще одна важлива ідея, на думку міністра, те, що бібліотеки публічні і шкільні мають різні функції, їх об’єднувати неможливо. Шкільні – сфера освіти, публічні – сфера культури. Бібліотеки можна скорочувати, але згідно із законними вимогами, і ліквідація бібліотеки ніколи не повинна бути самоціллю. А розуміння цього повинно бути у голові куту, коли реалізується стратегія розвитку бібліотек та державний проект промоції читання.

Всесвітньо відомий Пауло Коельйо сказав: «Ми перетворимось у жменю праху, але книги, немов пам’ятники з заліза та каменю зберігаються навіки». Можливо, саме ці слова зупинять руйнацію бібліотек і стануть головними, коли реалізуватиметься у повному обсязі проект промоції читання.